Знаєте, як то є в селі, що люди мають все про всіх знати, а як не знають то додумають.
Якось за весь час я лише іноді ставала об’єктом для обговорення, а загалом в людей були і цікавіші теми для обговорення.
Ну а про що людям говорити за мене? Чоловік в мене офіційний, а з іншими і не ходжу, і діти ж є, дві доньки, які завжди охайні та привітні, і до церкви ходжу, і на городі все маю зроблене, тож немає за що зачепитися.
Наших ж то людей більше цікавить хто з ким водиться, хто де що взяв чи може хто буває часто біля бару.
Пам’ятаю, село довго говорило про дівчину, яка нещодавно мамою стала в свої 17 років.
Тоді не один тиждень людям було про що поговорити. Особливо їх всіх тривожило, що дитина поза шлюбом вийшла.
Але нас не рухали і нормально. І все було б добре, ми з чоловіком Романом і далі були б дуже хорошою сім’єю, якщо б чоловік надовго не виїхав закордон.
Спочатку було важко морально, адже за ввесь час ми не розлучалися на такий довгий період, а потім стало важко і фізично, коли треба було і покосити, і на полі картоплю копати, і корові сіно збирати.
Саме через це ми корову і продали, бо перший рік сильно намучилися і вирішили, що воно того не варте.
Час минав, а робити то комусь треба так і вийшло, що іноді до мене приходили чоловіки допомогти щось по дому. Тоді іноді появлялися слухи, що ось я з кимось з чоловіків кручу шури-мури, але це ні разу не підтвердилося.
Найбільш допитливою була моя сусідка Галина. Вона не раз мене питала щось по типу: “І з ким ти з них насправді? Не бійся я нікому не розкажу”.
Та я знала якою є Галина, тож навіть якщо б я щось мала поза шлюбом то ніколи б сусідці не розказала.
І хоч я намагалася не давати нових приводів для розмов, але вони з’явилися самостійно. Недавно мені стало дуже погано.
Настільки все було зле, що прийшлося викликати швидку. Виявилося це сильно скочив тиск.
Я декілька днів пробувала в клініці і ось тільки недавно приїхала додому. Якось я помітила, що до мене трішки дивно ставляться, але не розуміла чому, та сьогодні правда мені відкрилася.
Моя сусідка, яка є дуже язиката, все мені прояснила…
Сьогодні Галина зустріла мене біля магазину, ми деякий час говорили собі, а потім вона запитала: “Ну і який в тебе тиждень?”.
Я, звісно, дуже здивувалася і навіть не одразу зрозуміла, що я маю відповісти. Виявляється, вже пів села собі думає, що я нагуляла дитину на стороні.
“Ну ти не переживай, я розумію, жінка без чоловіка довго не зможе. Та все одно розкажи хто це?” – з цікавістю питала Галя.
Як я не старалася та сусідка не повірила в мою чесність, але якщо вона не вірить то як переконати все село?
Можливо у вас ж якась порада? Можливо хтось стикався з таким?
Автор – “АанГа”
Текс підготовлено на основі реальної історії спеціально для ibilingua. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено. Передрук категорично заборонено! У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
