fbpx

Мій дідусь вже не завжди впізнає свою дружину, коли прокидається вранці. Це дуже непокоїло бабусю рік тому, коли це вперше сталося, але тепер вона повністю підтримує його. І вона ще жодного разу не програла! Мій батько полинув на небеса у віці 92-х років. Я побачив його мирно сидячим в кріслі у своїй кімнаті. На колінах лежали три фотографії. “Ви разом уже багато років”. Вони посміхнулися і жінка сказала: “Насправді ні. Ми обоє пережили свої половинки”. У 17 років я дізналася про двійнят. Коли мій хлопець і друзі дізналися, що я вирішила народити, всі від мене відвернулися

Ці крихітні історії наповнюють серця теплом та надією. Вони допоможуть вам усміхнутися, а може – й заплакати від радості за інших.

Сьогодні я сидів у парку, їв свій сендвіч на обід, коли побачив, як до старого дуба неподалік під’їхав автомобіль із літньою парою. У нього опустилися шибки і долинули звуки гарного джазу. Потім чоловік вийшов із машини, допоміг вийти супутниці, відвів її на кілька метрів від машини і протягом наступної півгодини вони танцювали під старезним дубом під звуки гарних мелодій.

Моя 88-річна бабуся та її 17-річна кішка не бачать. Моїй бабусі по дому допомагає пересуватися собака-поводир, що природно і нормально. Проте віднедавна собака почав водити по дому і кішку. Коли кішка нявкає, собака підходить і треться об неї носом. Тоді кішка встає і починає ходити за собакою – до корму, до «туалета», до крісла, в якому вона любить спати.

Сьогодні я їхав додому з дідусем, коли він раптом зробив розворот і сказав: “Я забув купити букет квітів для бабусі. Заїдемо до флориста на розі. Це займе лише хвилинку”. “Що такого особливого сьогодні, що ти хочеш купити їй квіти?”, – запитав я. “Нічого особливого, – сказав дідусь. – Кожен день особливий. Твоя бабуся любить квіти. Вони змушують її усміхатися”.

Сьогодні через старість мій дідусь вже не завжди впізнає свою дружину, коли прокидається вранці. Це дуже непокоїло бабусю рік тому, коли це вперше сталося, але тепер вона повністю підтримує його. Вона навіть щоранку грається з ним, намагаючись змусити його знову зробити їй пропозицію ще до обіду. І вона ще жодного разу не програла!

Мій батько полинув на небеса у віці 92-х років. Я побачив його мирно сидячим в кріслі у своїй кімнаті. На колінах лежали три фотографії 8х10 в рамках – це були фотографії моєї мами, яка пішла 10 років тому. Вона була любов’ю всього його життя, і, мабуть, наостанок він хотів побачити її ще раз.

Сьогодні я обслуговував у ресторані літню пару. Вони так дивилися один на одного, що одразу було видно, що вони закохані. Коли чоловік згадав, що вони святкують свій ювілей, я посміхнувся і сказав: “Дайте вгадаю. Ви разом уже багато років”. Вони посміхнулися і жінка сказала: “Насправді ні. Сьогодні наша п’ята річниця. Ми обоє пережили свої половинки, але доля подарувала нам ще один шанс любити».

Сьогодні я знайшла у наших паперах старий щоденник матері, який вона вела ще у старших класах. У ньому був зазначений список якостей, які вона сподівалася колись знайти у своєму хлопці. Це список – практично точний опис мого батька, а мама познайомилася з ним тільки коли їй було 27.

Я – мати 2-х дітей та бабуся 4-х онуків. У 17 років я дізналася про двійнят. Коли мій хлопець і друзі дізналися, що я вирішила народити, всі від мене відвернулися. Але я не здалася. Не кидаючи школу, я влаштувалася на роботу, закінчила інститут і в ньому зустріла хлопця, який ось уже 50 років любить моїх дітей, як своїх власних.

Сьогодні мої дідусь та бабуся, яким було вже за дев’яносто і які прожили разом 72 роки, обидва пішли уві сні, з різницею приблизно в годину.

Сьогодні, у віці 72 років, через 15 років після того, як не стало дідуся, бабуся знову виходить заміж. Мені 17 років, і за все своє життя я ще ніколи не бачив її такою щасливою. Як же надихає бачити людей у ​​такому віці настільки закоханих одне в одного. Ніколи не буває надто пізно!

Сьогодні, коли мій 91-річний дід (військовий лікар, герой та успішний бізнесмен) лежав на лікарняному ліжку, я запитав у нього, що він вважає своїм величезним досягненням. Він повернувся до бабусі, взяв її за руку і сказав: «Те, що я постарів разом із нею».

Учора, коли я спостерігав, як мої 75-річні дідусь і бабуся на кухні веселяться і сміються з жартів одне одного, я зрозумів, що мені вдалося на коротку мить побачити, що таке справжнє кохання. Сподіваюся, колись і мені вдасться його знайти.

Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com

You cannot copy content of this page