Мій коханий чоловік Денис не прийняв мою дитину, тому дочку я віддала рідному батькові. Повинна ж я влаштувати особисте щастя? Донька виросте, а мені що, самотньою лишитися? Але мене не зрозуміли і не підтримали рідні і знайомі, мама дуже натягнуто зі мною тепер спілкується. Ну я к так? Це ж моє життя!
З першим чоловіком я розлучена, у мене є трирічна дочка. Півроку тому я зустріла кохання, Дениса.
Коханий чоловік мене любить, навіть дуже любить. Але відпочатку наших стосунків він не зміг прийняти мою дитину, не знайшов з Олесею спільної мови, підходу до неї. А мені Денис зізнався, що не зможе любити не рідну дитину. І ми розійшлися, він пішов.
Але через два тижні Денис зрозумів, що без мене не може, а я відчула, що не можу без нього. Та Денис все одно не приймав мого минулого, того, що в моєму житті присутній колишній чоловік, батько моєї донечки.
І ост я прийняла не просте і зважене рішення.
Тато мій колишній чоловік чудовий, тому дочку я віддала йому, рідному батькові. Повинна ж я влаштувати особисте щастя? Донька виросте, а мені що, самотньою лишитися?
Але мене не зрозуміли і не підтримали рідні і знайомі, мама дуже натягнуто зі мною тепер срілкується. Ну я к так? Це ж моє життя!
Хіба я зробила не правильно? Адже я спілкуюся з донькою у вихідні, беру її до нас. У мене з Денисом одразу налагодилися стосунки. І Олесі добре, і я щаслива.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
