fbpx

Мій Микола домовився зі своїм батьком ще у п’ятницю, що в неділю свекор Володимир Іванович привезе зимову гуму для машини і вони разом її поставлять. Про матінку чоловіка річ взагалі не йшла! Але в неділю – доброго раночку! – дзвонить його мати зі словами “будемо за годину”! А тепер я погана, що не впустила батьків чоловіка, ну ви тільки уявіть!

Мій Микола домовився зі своїм батьком ще у п’ятницю, що в неділю свекор Володимир Іванович привезе зимову гуму для машини і вони разом її поставлять. Про матінку чоловіка річ взагалі не йшла!

Але в неділю – доброго раночку! – дзвонить його мати зі словами “будемо за годину”. 9 ранку була, я ще досипала, о 10 встала, а Коля пішов до машини. Дзвонить мені чоловік за 20 хвилин: “Ти зібралася? Батьки хочуть зайти”.

Я кажу “А чого вони не попередили вчора, що зайдуть у гості? Я думала тільки батько твій приїде. У нас вдома прибрати треба, та й я в порядок себе ще не привела”.

Словом, чоловік їм це пояснив і сказав що зайти не вийде, в результаті на нього почали кричати мовляв “Ну і що? Це не причина батьків на чай не запросити!”. Але я категорично відмовила й запросила на наступні вихідні чаювати. Вони образилися, розвернулися і поїхали.

Микола повернувся засмучений, колеса вони не зробили. Але не через це, поміняє ту резину й сам або з кумом. Просто подібні ситуації вже не вперше, коли вони дзвонять за годину і ставлять перед фактом свого візиту. Ми з чоловіком купу раз їх просили – сповіщайте хоча б за день про приїзд, ми підготуємося і вас чекатимемо. і щоразу вони це ігнорують.

Живемо ми не в бруді, але коли приходять гості, я не можу собі дозволити вийти незібраною або не прибратися вдома, хоча б елементарно пропилососити, пил пробігтися протерти.

Я написала мамі чоловіка повідомлення, мовляв так і так, вибачте, наступного разу попереджайте будь ласка, і ми вас чекаємо. Написала, у ввічливій формі без докорів. Але Ольга Петрівна взагалі мені не відповіла, не гідна я їхї відповіді.

Ну зате через дві години дзвонить Миколі його батько з криками, мовляв, що за нісенітниця я свекрусі написала, і взагалі навіщо її приплітати. Так от я зрозуміти не можу: що за маячня? Ми самі завжди і всіх сповіщаємо заздалегідь про приїзд, намагаємось за кілька днів та за кілька годин до виїзду.

У чому проблема попередити, що хочете зайти в гості, щоб на вас чекали, а не бігали похапцем у жалюгідних спробах зібратися і зустріти належним чином? Ніби спеціально проігнорували прохання, адже неодноразово просили, а потім ще й образилися. Я не розумію, як до цього ставитися?

Були якось свекри в нас в гостях, так батько Миколи почав ходити по квартирі і питати “А чого лампочку не вкрутив? А чого тут не поміняв? А чого там не робиш?”? От скажіть, хіба це нормально? Він у гості приїхав чи до себе? Що за запитання, буде час – так і лампу вкрутить, і полагодить. Дорослий мужик звітувати чи повинен?

Коротше, дістали своїми вічними образами і незадоволенням. Чоловік засмучений, розуміє і батьків, і мене. Як із ним поговорити? Був би його батько сам вчора. він би взагалі не заходив до нас, а тут зі свекрухою, я тому й розгубилася. Чоловік до них сам їздить частенько, до речі завжди попереджає, увагою не обділені, живуть за годину їзди від нас.

От як побудувати зі свекрами адекватні стосунки, порадьте! До речі, як добре, що мої батьки в іншій області живуть – ніяких проблем!

Фото – авторське.

Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.

You cannot copy content of this page