Мій син Максим і Віка одружилися сім років тому. А зараз якраз у них десятиденна відпустка. І мідну річницю весілля вони вирішили відзначити у улюблених Карпатах.
Вони поїхали, а я покликала сватів відсвяткувати знаменну для наших сімей дату. Поки сиділи за столом, дивилися фото та відео з весілля, здавалося, що всі ми щиро раділи, жартували, згадували. Але як тільки я вийшла за льодом на кухню, сваха почало перемивати мені кістки. І не дивись на мене так, я ненароком почула.
Уявіть, моя сваха Наталя якось скривджено, з претензією казала чоловікові:
– Ну навіщо їй самій такі хороми?! Чотири кімнати – це ж поки наведеш тут порядок, сил ніяких не залишиться. Думаєш, чому вона зустріла нас у шортах? Та часу не вистачило переодягтися у сукню! Сама ледве справляється з усім, взяла б дітей до себе, а бо продала б, розділила б навпіл. Так ні! Собака на сіні. У заношених шортах. А діти на орендованій квартирі сім років живуть!
Справа в тому, що я не раз пропонувала дітям обидва варіанти, але вони вирішили жити окремо, і поки що більше зайняті роботою, стажуваннями, тепер ось взагалі стали військовими лікарями. І син відмовився продавати дідусеву з бабусею квартиру, а Віка його в цьому підтримала.
Але мої свати про цене знають. Не могла ж я поставити себе і сватів у безглузде становище, заявивши, що мимоволі викрила їх у дволичності. Але мені здається, що Наталя відчула щось, занадто швидко зазбиралися вони додому.
Коли гості пішли, я заплакала, навіть прибирання не заспокоїло. Сім років збирати образу, навіть не спробувати поговорити зі мною на цю тему.
А син мені зараз ще й оплачує кури англійської – про це батьки невістки також не знають, а т б я не знаю, що вони сказали. До речі, саме невістці належить ідея, щоб я вивчила мову і після виходу на пенсію могла дозволити собі подорожувати. Вона так натхненно про це говорила, що я погодилася, адже й сама про це завжди мріяла.
Але я як подумала, що всі ці сім років стосунки зі сватами були з подвійним дном, так і розплакалася. Як було не зрозуміти, не відчути фальші, вдавання? А раптом невістка, як і мати, теж у вічі одне, а за очі зовсім інше? Я розплакалася ще дужче: як відчувати радість та щастя, знаючи, що все не справжнє?
А потім стало соромно, що змогла погано подумати про невістку. Словом, коли ввечері діти зателефонували, я мала такий вигляд, що обоє в одни голос запитали, чому я плакала. Пообіцяла згодом розповісти. Ось і досі шукаю слова, які маю сказати дорослому синові, щоб не нашкодити їхній родині і нашим стосункам. Дуже хочу почути добрі поради.
Передрук без посилання заборонено.
Фото ілюстративне, авторське.
Недавні записи
- Через халатність лікарів наша донечка відправилась на небо. Одному Богу відомо, що творилося в моїй душі. Не обійшлось і без допомоги спеціалістів. Незважаючи на те, що суспільство наполягало перегорнути сторінку і спробувати ще раз, я слухала своє серце. Діток в нас з Антоном так і не має. І все б нічого, якби не ця переселенка з трьома дітьми, за якими вона зовсім не дивиться. Одного разу я була з ними на майданчику. Олежик забруднив сорочку, а я хотіла йому допомогти
- Як тільки мами не стало, ми почали сперечатися з братом і сестрами, а всіх нас четверо, за спадщину. “З чого ти взяла, що цей перстень має належати тобі? Мама нераз говорила, що він мій!” “А ти думаєш, чого Андрій так до мами в останні дні приїжджав?” І це ще діло не дійшло до нерухомості. Колись, наша дружня сім’я, переросла у велику “бурю”. Все це тривало до того часу, поки не сталося найгірше – не стало нашої сестри Марти. На прощальній церемонії нас ніби осінило
- Я відмінила усі святкування в родичів, бо ювілей найкращої подруги не кожного року. І собі і дочці я купила гарні сукні і з нетерпінням чекала дня “х”. Та на диво, Юлька мене не запрошувала. Я вирішила піти до неї на чаювання і заодно дізнатися, де ресторан, на котру годину. Подруга ще з порогу зробила спантеличений вигляд. Таке завершення розмови я аж ніяк не очікувала. І я і дитина йшли додому не те слово – засмучені!
- Та скільки ж можна було Людці жалітися мені на свого Максима! Він такий хороший чоловік і людина! О я його й забрала собі, всі зусилля до цього доклала. Тепер в нашому райцентрі тільки про це й балачок, ніби в людей інших турбот і проблем немає, чудні. Моя подруга влаштувала своєму благовірному сцену, зламала квітку і ображалася на нього цілий день
- Мені вдалося зруйнувати стосунки Ігоря з Іриною. Ну не пара вона йому. Але якби я знала, що він зв’яжеться з тою Мариною, і в них навіть до весілля дійде, то б не робила того вчинку. Відразу ж вона мені видалась мутною, а на самому весіллі я це для себе підтвердила. Тільки шкода, що мій син сліпо не вірить моїм твердженням. Я ж на власні очі бачила ці “воркотіння”, коли подихати свіжим повітрячком вийшла