Мій син не працює, його скоротили. Натомість невістку в той час підвищили до керівної посади. Ось Світлана й надумала з мого Максима зробити і няньку і прибиральницю і куховарку. Але і цього їй не достатньо. На моїх очах це було: син відмовився їй ноги масажувати, так вона таку “бурю” закотила. “Та кому ти потрібен, без роботи? Без грошей? З пузом, та ще й малою дитиною?” Я ледь не стерпла від почутого. Геть мого сина під ноги взяла
На початку відносин мій син Максим і його дівчина Світлана навчалися ще в університеті тільки на різних курсах.
Максим швидко почав працювати, хоч і не за спеціальністю, але роботи ніякої не боявся.
Світлана тоді вчилася і шукала підробітки. Довго дівчина не могла знайти роботу, але мій син її завжди підтримував. Через багато спроб і помилок Світлану все-таки прийняли в хорошу компанію.
Перенесемося на п’ять років вперед. Світлана привела на світ сина Олега, і пішла далі на роботу, адже мала дуже великі перспективи в кар’єрі.
І так сталося, що невістка зайняла керівну посаду, а мого сина, як на зло, скоротили.
Максим намагався знайти роботу, але без успіху, тож вирішили вони з Світланою звільнити няню, і щоб дитиною і домом займався чоловік. Максим намагався робити все в міру своїх можливостей, але стало видно, що Світлана почала ставитися до нього зверхньо.
Після роботи невістка зовсім нічого не робила в домі, приходила і лягала на диван. До того ж, не раз приходилося Максиму за нею доглядати, як за малою дитиною, то їсти подай, то прибери, то підмети.
Світлана геть не підтримувала сина в пошуках нової роботи, здавалося, їй так було вигідно, що Максим від неї залежить.
А ось недавно невістка прийшла з роботи, і як завжди нічого не робила. Та цього разу ще й захотіла, щоб Максим зробив їй масаж ніг. Звісно, син вже не стерпів цього і розгорілася “буря”.
Світлана взагалі почала його змішувати з брудом. “Та кому ти потрібен без роботи? Без грошей? З пузом та ще й малою дитиною?” – вигукувала невістка.
І ось що тут робити? Як рятуватися і сина, і онука від цієї дивакуватої жінки?
Думаєте це нормально, що Світлана так легко і швидко забула, скільки син для неї робив і як підтримував, коли дівчина шукала роботу?
Як в цій ситуації поводитися мені? Мені дуже жаль свого сина!
Автор – “АанГа”
Текс підготовлено на основі реальної історії спеціально для ibilingua. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено. Передрук категорично заборонено! У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
