Мій син покинув свою дружину майже через рік після того, як вона народила йому сина, мого онучка Максимка.
Я вважаю цей його вчинок непорядним і найнижчим, який тільки може зробити чоловік. Навіть не знаю, як тепер до нього ставитися як до людини.
Сама невістка Зорянка із небагатої родини, я знаю її маму по роботі. Колись давно ми працювали на заводі у сусідніх цехах. Навіть кілька разів про щось балакали. Спокійна, працьовита жінка. Не можу сказати про неї нічого конкретного, таки ми були більше колегами, ніж знайомими чи приятельками.
У 2000-х, коли за важкою ситуацією з економікою підтяглися ще й наші внутрішні біди, чоловік не витримав і пішов з дому. У нас давно вже нічого не клеїлося, і я не стала його звинувачувати. Так, у мене був інший чоловік, хоча це й не призвело до серйозних стосунків.
Я почала виховувати сина сама. Пропадала на роботі, але деякі запаси у нас були. Син же махнув рукою на навчання, проводив багато часу з друзями. Я часто чула про нього від сусідів усілякі нехороші історії, але згадайте, який був час. Сили на постійні з’ясування стосунків уже вичерпувалися, і я подумала: буде як буде. Це життя.
Коли син подорослішав, став серйозніше ставитись до потрібних речей. Перестав пропадати на якихось тусовках, знайшов роботу. Нічого особливого, але дрібні гроші з кишень куртки в мене пропадати перестали. Добрий знак. А потім він познайомився з Зорянкою, і справи пішли вгору.
Залицяння, весілля, життя окремо. Мені, як матері, дуже подобалося все, що відбувається. Невістка – скромна, розумна. Хазяйка, за словами сина, теж гарна. З мамою її я порозумілася, і я не бачила приводів для переживань. Навіть на роботі мене підвищили, тож грошей почало вистачати навіть на давно забуте хобі – походи до театру.
А потім – як здрастуйте. Син йде з родини. Спершу міняється, бреше про те, що йому потрібно переглянути якісь свої орієнтири. Вигадує про те, що, можливо, це тільки на якийсь час і він найбільше хоче жити з сином і дружиною.
Але я вже тоді запідозрила щось недобре. Та й невістка потім мені зізналася, що знайшла в його телефоні дивні пропущені дзвінки з одного номера.
Виявляється, син мав іншу жінку. Та ще й при надії. За моїми підрахунками він був із нею вже після народження своєї першої дитини. Це справжній вчинок слабака. Як можна виявляти таку неповагу до своєї жінки та дитини?
Вони розлучилися, син залишився на старій квартирі, бо міг собі дозволити її оплачувати. Невістка пішла до мами.
Я довго не наважувалася прийти до Зорянки, відвідати свого онука Максимка. Але все-таки взяла себе в руки та зв’язалася з ними за допомогою соціальних мереж. Прихопила щось смачненьке і прийшла. Але те, що я побачила, здивувало мене: ні, в квартирі було чисто. Скромно, але ніякого бруду чи павутиння.
Онук сидів на кухні і їв якусь юшку. Не суп, не кашу, а якусь юшку з води, цибулі та залишків картоплі. Нічого такого я не бачила з початку 2000 року. То був жах. Виявилося, у них грошей просто немає. Син платить якісь копійки та ще й постійно гризе невістку, що вона все витрачає на себе. А вона у сукні сидить, яка модна була років 7 тому.
Вирішила я, що хобі це добре, але тепер мені його потрібно змінити. Театр піде на другий план. Краще я ці гроші витрачатиму на їжу та допомогу Зорянці та онукові.
Наступного дня була розмова із сином. Він намагався пожартувати, крутився як на сковороді. Брехав. Що зараз йому потрібно переключити увагу зі старої сім’ї на нову. Взяти машину у кредит. Запитував мене про допомогу.
Навіть почав дорікати, коли дізнався, що я вирішила допомагати його першій дружині грошима. Назвав мене підлою. Свою матір. І на той момент я зрозуміла, що зробила правильний вибір. Потрібно було так зробити з самого початку.
Мій син – боягуз і зрадник. І заслуговує до себе тільки такого ставлення. Другу невістку я й знати не хочу. Краще допоможу першій, Зорянці. Тепер вона моя єдина дочка. А більше дітей у мене немає.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com.