Мій син живе з жінкою старшою за нього на 20 років. В них не буде дітей. Я прошу його, щоб хоч усиновити, понянчитися хоч на старості років. Відмовляється.
Люблю, каже, свою Аліну, а вона проти. Та хіба свій рід продовжити — це зрада? Сама винна, за молодого заміж вискочила, а діти йому потрібні.
Їй добре, у неї є дочка. Всього на 2 роки молодше за мого сина. Заміж ось зібралася, дитину народжувати зібралася. Хіба це справедливо, що дружина моєї дитини стане бабусею, а я ні?
Чому вона думає лише про себе?
Запросила у гості доньку подруги. Розумниця, красуня, молода. Які онуки красиві би вийшли! Бібліотекарем працює. Син прийшов, побачив з ким я і пішов одразу.
І дуже рідко став у гості до мене ходити. Некрасиво до Аліни, що її не звуть, а один не хоче.
По батькові вона мене не кличе.
— Ніно, ми з Вами майже ровесниці та й не чужі люди, навіщо ці офіційності?
Чужі ми, чужі. Зовсім йому там голову заплутала: до матері не ходи, матері не дзвони, грошей не давай. Сама тільки й робить, що гроші забирає.
То їй ремонт зроби, то пральну машину купи, то чоботи купи, то дублянку. За що життя так синочка покарало?
Попросила в нього зі мною до лікарні з’їздити, щоби аналізи здав.
Вона, як дізналася, істерику влаштувала. Ось навіщо син їй сказав? З’їздили б, тихо все б зробили.
Подарунки всі повертає. Я їй такі теплі штани купила, а як інакше, вік, застудить все.
Всі соки вже з бідного витягла, він у свої 28 має вигляд на 40 став. Як вплинути, щоб він розлучився та знайшов нормальну дружину?
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
