Мій тато у 90-ті на рівні нашої області, в нашому українському місті був тим самим “новим руським”, як їх тоді називали, мав солідні заробітки. А я була його дочка-студентка. Розпещена і балувана, оскільки без мами виховувалася.
Навчалася я не дуже добре. А якщо відверто, то ніяк. Тато мій з цього приводу дуже переживав і вирішив мене видати заміж. Був у нього один соратник з сином такого ж віку, як я. Ідеальна з нас мала би вийти пара.
Але я взбрикнула і висловила батечку своє “фе”. А потім я і зовсім втекла з дому.
І, щоб батько заспокоївся, вирішила я в помсту йому вийти заміж. За першого зустрічного.
Цим зустрічним виявився хлопчина-сантехнік, Гліб, який прийшов лагодити злив у ванній моєї подруги, у якої я тоді тимчасово влаштувалася.
Гліб на шлюб погодився на подив легко. А мій тато, дізнавшись про заміжжя дитяти, виставив мене на вулицю і перекрив доступ до грошей.
Ось тут і почалося найвеселіше. Сантехнік Гліб поселив мене в свою однушку і велів вести господарство. Я, ясна річ, не справлялася. Не раз я згадувала той злощасний момент, коли мені спало на думку не послухатися батька. Каталася б, як сир в маслі, якби тата послухалася покірно! Так ні ж..
Але Гліб мій був терплячий. Якщо щось у мене не виходило – поправляв і допомагав. Не був грубий і виявився на подив розумний. Я і сама не помітила, як почала з нетерпінням чекати чоловіка з роботи. І борщ вже виходив, і час, проведений в рідній домівці, з тугою згадувати перестала.
А через деякий час я зрозуміла, що кохаю чоловіка. І вже байдуже мені – сантехнік він або олігарх. Мені з ним було добре.
А чоловік все ж таки виявився міні-олігархом. Якраз тим самим сином батькового приятеля. Вони втрьох розробили настільки хитромудрий план з приборкання норовливої! І він спрацював.
Коли я дізналася, що чоловік не сантехнік, то не зраділа, ні! Я розплакалася. Правда, потім всіх їх пробачила. Але жити погодилася тільки в нашій однушці – місці, де до мене прийшло справжнє кохання.
Досі в цій квартирі і живемо, а наші двійнята Максиа і Інна вже випурхнули від нас і живуть окремо.
Тато мій зараз – сивий і мудрий, ми у нього часті гості. Любимо його дачу і шашлики.
Словом, живемо звичайним життям. Щасливим.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
