fbpx
життєві історії
Мілана сиділа в відділі поліції і чекала, коли приїде її батько. Поліцейський зрідка з жалем дивився на неї: треба ж – рідна мати в поліцію здала та в крадіжці звинуватила. За годину до цього мачуха Міланки виявила пропажу сережок. -Мілано! – пролунав її крик по всьому будинку

Мілана сиділа в відділі поліції і чекала, коли приїде її батько. Поліцейський зрідка з жалем дивився на неї: треба ж – рідна мати в поліцію здала та в крадіжці звинуватила.

За годину до цього мачуха Міланки виявила пропажу сережок.

-Мілано! – пролунав її крик по всьому будинку.

Мілана, кинувши альбом, в якому малювала ескіз сукні для залікової роботи, стрімголов побігла до мачухи.

-Так, мамо! – тихо сказала дівчина.

-Де мої сережки? – грізно запитала мачуха.

-Не знаю, – злякано відповіла Мілана.

-Шукай, – наказала мачуха.

Мілана почала шукати сережки: в шафі на полицях, між книг, потім встала на карачки і стала шукати на підлозі під шафою і килимком. Сережок ніде не було.

– Крадійка, – заверещала мачуха, коли Мілана піднялася на ноги, і з силою смикнула дівчинку за вухо.

-Я не брала сережки, – ще більше злякалася Мілана.

– Крадійка, – продовжувала верещати мачуха, – в поліцію, заяву писати, швидко!

Мілана пішла одягатися, не розуміючи, що відбувається. По приїзду в поліцію, мачуха написала на Мілану заяву про крадіжку сережок і залишила її у відділенні, як злодійку.

Дівчинка сиділа на стільці і тряслася, наче осиковий лист. Поліцейський налив чаю, дістав коробку цукерок з столу.

-Дівчино, йди чаю випий, – звернувся він до неї.

Мілана слухняно сіла до столу і почала пити чай, цукерки вона не чіпала. Поліцейський взяв цукерку і подав дівчинці. Вона її поклала до рот.

– За що вона тебе звинуватила? – запитав він.

– Мама сказала, що я вкрала сережки!

– А ти брала їх?

– Ні, навіщо вони мені! – стиснула плечима дівчина.

-А шукали, може закотилися де? – запитав чоловік.

– Я шукала, не знайшла, – зітхнула Мілана.

– І рідна мама ось так відразу в поліцію тебе здала? – не повірив поліцейський.

– Вона не рідна, тато одружився на ній півроку тому, – меланхолійно відповіла Мілана.

– Ого, зла мачуха, значить, – підсумував чоловік, – що ж з тобою робити?

-Не знаю, – сказала дівчинка.

Тут двері відчинилися, на порозі з’явився високий чоловік, дуже стильно одягнений.

– Тато, – прошепотіла Мілана.

І тут же зіщулилася, оскільки за спиною батька побачила мачуху.

– Мілано, як ти могла, – з порога почав батько.

– Ще нічого не доведено, – заступився поліцейський за дівчинку.

– А куди тоді вони поділися? – сердито запитав батько Мілани.

– Не знаю, – хором відповіли Мілана і поліцейський.

– Ви присядьте і все детально розкажіть, як виглядають сережки, коли помітили зникнення, хто останній заходив в кімнату, може бути фото сережок є, хто ще з вами в будинку живе, – випалив поліцейський.

Батько дівчинки сів на стілець, подивився на дружину, – розповідай, Людмило.

Людочка пішла червоними плямами, підійшла до столу і почала розповідати, хто з ними в будинку живе.

Потім вона вирішила дістати телефон з сумочки, щоб показати фото де вона в цих сережках. І тут на підлогу щось впало і дзвякнуло. Людочка швидко підняла, але й поліцейський і чоловік Людочки помітили, що це якась прикрасу.

– Покладіть на стіл те, що ви підняли з підлоги, – строго наказав поліцейський.

Мачуха Мілани з надією подивилася на чоловіка, але той кивнув головою.

– Положі, Людочко! – сказав він.

На стіл лягли сережки.

– А тепер покажіть фотографію, – сказав поліцейський.

На фото мачуха Мілани була саме в цих сережках.

– Як ти це поясниш? – запитав у неї чоловік.

– Я думала, я думала, я думала… – стала заїкатися мачуха Людочка.

– Ну, що ти думала? – запитав батько Мілани.

– Я думала, її посадять або в колонію для малолітніх злочинців відправлять, і ми з тобою удвох залишимося, – тицьнула пальцем в сторону падчерки Людмила.

– Зрозуміло, – сказав її чоловік. Встав, підійшов до Мілани.

– Доню, прости, що подумав про тебе так погано, ходімо додому! – вибачився він перед дочкою.

– А я? – викрикнула мачуха Мілани.

– А ти йди, куди хочеш! Мене підманула, дочку мою в поліцію здала, ти не розумієш, що ти мало не накоїла? – сердито сказав чоловік дружині, – я на розлучення подам сам, не обтяжуйся.

– Заява писати не будете? – запитав поліцейський.

– Про що? – здивувався батько Мілани.

– Про неправдиві свідчення проти вашої доньки і моральну шкоду, – пояснив поліцейський.

– Ні, не треба, ми підемо, а цю хочете відпустіть, хочете оштрафуйте за те, що від роботи вас відволікає! – сказав чоловік і вийшов з кабінету, обнявши дочку за плечі.

Мачуха Мілани сіла на стілець і гірко заплакала: такий хороший план  – і все провалилося.

А Мілана з татом поїхали додому.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page