Місяць тому чоловік Максим прийшов із роботи додому, почуваючи себе зовсім погано. Все повністю: ніс, горло, температура. А у нас вдома тримісячна дитина, яка вже кілька разів перенесла застуду.
Я переживала за Зорянку і зажадала, щоб чоловік пішов тимчасово на іншу квартиру. Максим має однокімнатну квартиру від батьків. А доглянути за ним може і його мама. Мені здаєть, моє прохання цілком поясниме і логічне, але чоловік і його мама так не вважають.
Максим все-таки пішов, але з великим небажанням, з чого я зробила висновок, що на дитину нашу йому зовсім байдуже. Для нього головне, аби йому було зручно. А свекруха – на боці чоловіка! Тепер я у них погана.
Та це ж не назавжди! Пожив там тиждень-два, одужав і повернувся. І після цього ходить на мене набурмосений вже місяць. І свекруха стала на його бік, мовляв, так люблячі дружини нне роблять, я тепер у неї в немилості через те, що Макса туди попросила виселиться. Теж зовсім не думає про онуку.
Ось хто має рацію — чоловік і його матуся чи я? От я вважаю, що я на вся 1000 відсотків права.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com.
