fbpx
життєві історії
Місяць тому у нас народився онук. Ми були дуже раді і відразу ж після повернення невістки з пологового будинку, поїхали провідати її та малюка. Але нам не зраділи. Оксана навіть не приховувала свого обурення. Хоча ми привезли подарунки, гроші. Особливо незадоволена була її мати. Мені дуже прикро, адже я така ж бабуся, як і вона

Місяць тому у нас народився онук. Ми були дуже раді і відразу ж після повернення невістки з пологового будинку, поїхали провідати її та малюка.

Але нам не зраділи. Оксана навіть не приховувала свого обурення. Хоча ми привезли подарунки, гроші. Особливо незадоволена була її мати (живуть молоді разом з батьками невістки).

Мені дуже прикро, адже я така ж бабуся, як і вона. Невістка нагрубила моїй дочці, коли та намагалася дати їй корисні поради. У дочки троє дітей, тому Оксана могла б і послухати її. Але у відповідь почула, що вона і сама все знає. Ще повернула великого плюшевого ведмедика, сказавши, що новонародженому він ні до чого, а дітям моєї дочки в самий раз. Але ж дитина підросте, та й подарунки хіба повертають назад?

Пробули ми в гостях менше години, нам навіть кави не запропонували. Син не має там права розпоряджатися, тому мовчав. Я всю дорогу додому проплакала. Не очікувала такого прийому від дітей.

З тих пір я онука бачу тільки на фотографіях, які надсилає син. Приїхати, подивитися на дитинку, ніхто не пропонує, а ми самі вже не наважуємося. Постійно запрошую їх до себе не тільки в гості, а й пожити хоча б місяць, але вони відмовляються. Просила сина зустрітися на вулиці, коли вони з малюком гуляти будуть. Він сказав, що нехай дитина підросте, тоді і гуляти з ним будемо.

Невістка дитину перевела вже на суміші, може тому не хоче, щоб ми приїжджали і засуджували її. Але ж ми і так все знаємо від сина. Мені шкода онука, який позбавлений материнського молока. Але я нічого не збираюся про це говорити, щоб не посилювати і без того натягнуті відносини.

Я б не здивувалася поведінці Оксани, якби вона весь час була такою. Але раніше ми нормально спілкувалися і з нею і з її батьками. А ось після народження онука їх як підмінили. Нічим ми не могли їх образити. Коли знайомі і подруги запитують, як онук, не знаю що відповідати. Сказати, що бачила його всього один раз, соромно, а брехати не хочу. Адже у них все по-іншому.

Моя мама залишила мені квартиру однокімнатну. Ми зараз робимо в ній ремонт. Планували продати і поділити порівну дітей грошима. А тепер чоловік навіть чути про це не хоче. Наполягає на тому, щоб після ремонту здавати її в оренду. Сказав, що на таких дітей у нього надії немає. Потрібно самим про свою старість думати.

Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!

Фото ілюстративне – t1.ua

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook

facebook