Молодша Христина цього року навіть не запросила мене на свій день народження, що мене сильно засмутило. Те саме робить і Софія, за місяць у неї свято, і, схоже, мене там теж не чекають — звичайно, в центрі уваги будуть мій чоловік і його колишня
Мені потрібна порада, як поводитися з падчерками. Вони досі не змирилися з розлученням батьків і ігнорують мене.
Зі своїм нинішнім чоловіком я познайомилася в той момент, коли він від’їхав від дружини і почалися проблеми з розлученням. Судячи з усього, вони з колишньою дружиною багато сперечалися, а останні пару років вони разом тільки через дітей. У них є дві дочки, яким на момент розлучення було десять і дванадцять років. Сьогодні їм п’ятнадцять і сімнадцять.
Коли я просто зустрічалась з їхнім татом, Софія і Христина були досить приємними і позитивно налаштованими до мене – вони вважали мене за свою подругу, обговорювали зі мною одяг, зачіски та фільми. Але як тільки тато оголосив їм, що ми одружуємося, вони сильно охололи. І після нашого весілля рік тому стало тільки гірше і гірше.
Дівчата живуть з мамою і кожні вихідні проводять у нас, але чоловік намагається проводити з ними час і на тижні, якщо дозволяє час. Тому ми інколи водимо дівчат у другій половині дня в кінотеатр, ходимо з ними по магазинах або ходимо на концерти, на які вони замалі, щоб ходити самі.
Але останнім часом я почуваюся п’ятим колесом в машині під час спільних заходів, дівчата мене буквально ігнорують. Біля мене вони говорять про маму і про те, яка вона чудова. Звичайно, я їх не звинувачую, я розумію, що вона для них мати і відіграє важливу роль у їхньому житті, але іноді мені здається, що вони навмисно виставляють її достоєнства перед моїм чоловіком і принижують мене.
Молодша Христина цього року навіть не запросила мене на свій день народження, що мене сильно засмутило. Те саме робить і Софія, за місяць у неї свято, і, схоже, мене там теж не чекають — звичайно, в центрі уваги будуть мій чоловік і його колишня.
Мій чоловік каже мені дати їм час і не тиснути на них, але я думаю, що він сприймає все трохи легковажно і не зовсім розуміє, що дівчата мене відштовхують. Іноді я відчуваю, що вони хочуть, щоб їхні батьки знову зійшлися, і бачать у мені перешкоду.
Як мені поводитися? Чи варто мені нав’язуватися дівчаткам, чи це лише погіршить стосунки?
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
