fbpx

Мова йшла про те, щоб свекруха у нас у Львові перезимувала. Але тепер чоловік каже, що не може вказати мамі на двері! Марта Василівна з першого ж дня розклала свої речі у шафі, обрала диван для себе, добре, що хоч не наше ліжко, і почала обживатися. І це в однокімнатній квартирі! Все, що я готувала, вона вважала несмачним, говорила, що я не вмію заощаджувати, бо купую м’ясо, а можна обійтись сосисками. Вона відварювала сосиски до якогось гарніру, а в цій воді варила суп

Мова йшла про те, щоб свекруха у нас у Львові перезимувала. Але тепер чоловік каже, що не може вказати мамі на двері! Таке мені не підходить і я поясню, чому.

Зустрілися ми з чоловіком у Києві під час навчання у виші, але сама я зі Львова і мала там однокімнатну квартиру. Спочатку чоловік хотів, щоб ми жили з його мамою, але я наполягла на оренді квартири в столиці, поки немає своєї.

У чужій квартирі ми прожили 5 років, накопичили небагато грошей, але мало щоб придбати своє житло в столиці. Потім так сталося, що у Львові відкрили філіал нашої фірми і ми переїхали жити в моє місто в мою оселю. Мене влаштовувала однокімнатна квартира-студія, хоч і невелика, але своя.

І ось зимою, коли в столиці відключали світло, воду й опалення, свекруха тимчасово переїхала до нас на час, а в свою квартиру пустила рідню з Харківщини. Чоловік, щоправда, спитав мене згоди, і переконав, що це максимум на два місяці, що весною мама повернеться до себе.

Марта Василівна з першого ж дня розклала свої речі у шафі, обрала диван для себе, добре, що хоч не наше ліжко, і почала обживатися. І це в однокімнатній квартирі! Але я терпіла, тимчасово ж, поки вона не почала господарювати на кухні.

Все, що я готувала, вона вважала несмачним, говорила, що я не вмію заощаджувати, бо купую м’ясо, а можна обійтись сосисками. Справді, так було дешевше, бо свекруха відварювала сосиски до якогось гарніру, а в цій воді варила суп! Як це можна їсти?

Почалися суперечки, я вимагала, щоб чоловік швидше вирішував питання з її поверненням. Зрештою з’ясувалося, що гроші свекруха пообіцяла тій рідні свою квартиру на невизначений термін. Поставили мене перед цим фактом, і крапка.

Я переїхала до своїх батьків, сказавши чоловіку, що повернуся тільки коли свекруха поїде. Він вибачався, сказав, що їхати їй не куди, що не може ж він виставити рідну матір надвір.

Я вже зважилася на розлучення, але нещодавно дізналася, що чекаю дитинку. Що тепер робити – не знаю. Я розумію, що радити тут нічого, але мене всю розпирає від несправедливості і хочеться просто виговоритись і почути якісь потрібні для мене слова, як розумно повестися у моїй ситуації.

Передрук без посилання заборонено.

Фото ілюстративне, авторське.

You cannot copy content of this page