fbpx

Моя бабуся живе в мальовничому селі Бусовисько, на Старосамбірщині. Живе вона з дідусем, а переїхати до нас в місто вони не хочуть. Я не часто їжджу в село, бо відстань чималенька. Тому кожного разу, як тільки їду, берусь за прибирання. Є в будинку в них одна кімната, де підлога, як каже бабуся, на вагу золота, яку в жодному разі не можна покривати фарбою, а лише запускати пастою. Для неї це дуже важливо. Та цього разу не судилося. А виною всьому – продавчиня!

Недавно зі мною трапилась неприємна ситуація в магазині, продавець замість того, щоб попросити у мене вибачення, накричала на мене і зробила мене винною. Хоч я і була права в цій ситуації.

Моя бабуся живе у чудовому селі Бусовисько, на Старосамбірщині. Живе вона сама з дідусем, тому що жити з нами в місті категорично відмовляється.

Їм там з дідусем добре, своє подвір’я, гори і чисте повітря. Я дуже люблю до них приїжджати.

Так і в цей раз, хоч це і далеко від нас, та я стараюсь раз на два місяці приїжджати.

Наведу бабі порядки в будинку. Та й вона завжди радіє, коли нас бачить в живу, а не по телефону.

У бабусі є гостьова кімната, а в цій кімнаті з натурального дерева підлога, яку бабуся не хоче фарбувати а лише запускати пастою для підлоги. Вона говорить, що це і екологічно і дуже гарно.  Підлога дістає такий глянець.

Цієї роботи в свій час мене навчила бабця, тому тільки я знаю, як їй вгодити.

Заздалегідь я готувалась, прикупила пасту, тому вже по приїзду на другий день, взялась пастувати підлогу. А в банці виявилась емаль, а не паста.

– Яке розчарування, все пропало, – бабця, звісно, засмутилась, та я пообіцяла, що з наступним приїздом все виправлю.

Погостювавши ми повернулись до Львова. Вже наступного дня я пішла в магазин щоб обміняти емаль на пасту, пояснивши всю ситуацію продавчині.

Та вона почала мені говорити, що такого бути не могло, хоч я їй нагадувала, що вона ще мене питала чи безколірну чи в кольорі.

Читайте також: Як тільки ми надумати брати квартиру в іпотеку, моя свекрушенька затіяла в своїй капітальний ремонт. Ясна річ, що грошей дати вона вже не змогла. В Лесі Богданівни було все гарно насправді, але їй захотілося ще новішого ремонту. Ну як на це можна було спокійно реагувати, скажіть мені, люди добрі? Це ж треба було так все підлаштувати! На вітер гроші викинула, а сину рідному не допомогла

Та вона і не хотіла цього згадувати і на весь магазин почала мене ображати, що я сама не знаю чого хочу, і їй лише голову морочу.

Був би в мене трішки інший характер, то ця дамочка ще б роботи позбулась.

Так, я не часто можу за себе постояти. Та все ж таки мені банку обміняли і тепер потрібно виділити час в своєму графіку робочому, щоб знову поїхати до бабусі і її порадувати.

А у вас траплялись схожі ситуації? Цікаво, чи я одна така, яка не вміє обстояти свої права?

Автор – Успішна Емма

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

Передрук категорично заборонено!

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

You cannot copy content of this page