Моя бідолашна мама… Як же я можу залишити її в такій ситуації? Я одружився 5 років тому і думав, що моє життя буде схожим на казку. Тоді я ще не знав, що жити мені доведеться під одним дахом не лише з дружиною, а й з тещею.
Загалом мама дружини Марія Василівна – жінка непогана. Готує смачно, вдома прибирає і таке інше. Але її людські якості, м’яко кажучи, так собі. Розповідаю про все по порядку.
Коли я тільки-но починав зустрічатися зі своєю Оксанкою, вона відразу ж попередила мене, що мати в неї сувора. Мовляв, краще нічого зайвого не ляпнути, коли ми знайомитимемося.
Наші стосунки розвивалися дуже бурхливо, і вже за кілька тижнів я сидів за святковим столом у Оксанки вдома. Я тільки-но закінчив університет і працював стажером у компанії свого дядька.
– І що ти плануєш далі робити? Так і будеш щуром сидіти в офісі? Чи думаєш ти про те, як заробляти великі гроші? – Марія Василівна одразу ж завалила мене запитаннями. А я, якщо чесно, про все це не думав. З горем навпіл ми розійшлися. Але осад у мене залишився. І недарма, бо теща ще не раз заговорить зі мною про гроші.
Після весілля ми вирішили якийсь час пожити разом із мамою Оксани. Дружина аргументувала це тим, що ми швидше накопичимо гроші на свою квартиру. Я був не проти, бо думав, що життя з тещею під одним дахом дасться мені легко.
Але проблеми почалися майже одразу. Мати Оксани взяла під свій контроль сімейний бюджет. І мене про це, звісно, ніхто не запитав.
Розмовляти з тещею було марно. Вона затикала мені рота тим, що я ще недосвідчений і в грошах нічого не розумію. Але незабаром я почав заробляти більше.
Тоді з’явилася нова проблема. Не стало мого батька, а моя бідна мама ледь-ледь зводила кінці з кінцями зі своєю мінімальною пенсією. Їй було тяжко і фізично, і морально. Батько до останнього ходив на роботу, вона його й привела до такого сумного фіналу. А мати вже кілька років хворіла і через це працювати просто не могла.
Тому тепер мені треба допомагати їй грошима. Спершу я віддавав їй частину своєї зарплати, і домашні про це знали. Але тещі дуже не подобалося, що я забирав гроші з сім’ї. Хоч би як я намагався пояснити їй, що іншого виходу немає, вона відмовлялася зрозуміти мене.
Потім, коли мені вкотре підняли зарплату, я про це не сказав ні дружині, ні тещі. Виходило тепер мамі давати більше грошей. Я навіть зміг відправити її до карпатського санаторію підлікуватися та відпочити. Але недарма кажуть, що рано чи пізно все таємне стає відомим.
Про підвищення зарплати дізналася моя Оксана. Вона влаштувала мені сцену, мовляв, я її обманюю і не довіряю. А коли я розповів, чому так вчинив, вона ще більше розізлилася. Виявилося, їй теж не подобається, що я допомагаю своїй мамі. Мовляв, не така вона вже стара й немічна, щоб сидіти на утриманні у дорослого сина.
Тоді не витримав уже я:
– А тебе не бентежить, що твоя мати так само сидить на утриманні у нас? Адже вона теж не працює, Оксано!
Дружині мої аргументи не сподобалися настільки, що вона виставила мене за двері і сказала йти ночувати до «улюбленої матусі».
Мене це сильно зачепило. Ось уже тиждень я живу з мамою та не розумію, що робити далі. Мені здавалося, що моя дружина мене розуміє. Але Оксана, як і раніше, підтримує позицію своєї матері. Який взагалі сенс у таких відносинах?
Чи намагатися зберегти родину? Малого дуже шкода, щиро кажучи, я неймовірно люблю синочка.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com.
