fbpx
життєві історії
Моя дочка привела на світ донечку з різницею між своїм днем народження в один день. В Олесі 25 жовтня, а в Златки 26. Само собою, що день народження вони святкують в один день. Цього року святкування було в шикарному ресторані. Дочка придбала для себе і доці одинакові наряди. На це дійство прийшов і син з невісткою. Все минуло на вищому рівні. Та як тільки я прийшла додому, задзвонив телефон. Це був син. Знову Ларисі щось було не до вподоби

Моя дочка привела на світ донечку з різницею між своїм днем народження в один день. В Олесі 25 жовтня, а в Златки 26. Само собою, що день народження вони святкують в один день. Цього року святкування було в шикарному ресторані. Дочка придбала для себе і доці одинакові наряди. На це дійство прийшов і син з невісткою. Все минуло на вищому рівні. Та як тільки я прийшла додому, задзвонив телефон. Це був син. Знову Ларисі щось було не до вподоби.

Лариса не злюбила мене з першого дня. Але я намагалася не помічати цього, щоб не скривдити сина. А коли я вперше привітала її з днем народження, то зрозуміла, що невістка мене вважає не мудрою людиною. Недбало взяла подаровані мною парфуми та квіти і сказала, що у мене немає смаку. Я перевела все в жарт, сказавши, що тепер даруватиму гроші, але невістка відповіла, що не любить привітань. З того часу я не дарую їй нічого, навіть квіти. Тільки сказала, щоб і мені нічого не дарували, бо якось незручно виходить, я ніби в боргу перед ними.

Коли на світ з’явився перший онук, я купила теплий комбінезон , але Лариса повернула назад. Сказала, що дитячі речі вони із сином обиратимуть самі. Син її підтримав, сказав, що я не розуміюся на дитячих речах, нічого грошей даремно витрачати. Таким чином він підтримав її думку, що мати в нього “не мудра”. Я й це стерпіла. Комбінезон подарувала сусідці, у якої народився онук.

Через деякий час і моя дочка привела на світ дівчинку. Я, навчена гірким досвідом, запитала, що потрібно купити дитині. Дочка запропонувала поїхати до магазину. Я все сплатила, а візок купили батьки зятя. Я знала, що дочка хотіла білу коляску, а свати привезли бежеву. Не спитали, чи хотіли зробити сюрприз. Дочка не подала навіть вигляду, що не дуже задоволена, сказала, що такий колір дуже підходить для дівчинки. Але якби вона хоч слово сказала, що незадоволена, я не витримала б і поставила дочку на місце. Але все обійшлося.

Я розумію, що молодь зараз інша. Це ми були раді будь-якій допомозі від батьків, а вони зараз усі з дорогими смартфонами, у модному брендовому одязі та майже всі з машинами. Тож і до батьків таке ставлення.

Але невдоволення Лариси на цьому не скінчилося. Вона дізналася від дочки, що я купила внучці золоті сережки, а самій дочці подарувала сережки моєї бабусі. Дуже красиві, з дорогоцінним каменем. Я не розповіла дочці про те, чому я не дарую подарунки невістці, щоб не було ворожнечі між ними. Тому вона і поділилася, навіть показала. Лариса висловила синові, що я подарувала внучці золото, а їх дитині приношу лише солодощі та фрукти.

Але ж мені не хочеться нічого дарувати онуку. А для чого? Щоб слухати в свій адрес невдоволення?

Що б ви робили на моєму місці?

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!