Кожного року для мене Різдво, це як казка, в яку я занурююсь з головою.
На цьому сайті я читала і читаю багато життєвих історій, але сьогодні хочу попросити у вас не поради, як тут зазвичай простять, а поділитись своїми Різдвяними традиціями.
В мене є родичі, які живуть в пару десятків кілометрів від нас, але традиції різняться.
Цікаво б було почитати, що хто готує, що обов’язково має бути на столі, під столом, або навіть на ялинці. Яких звичаїв дотримується саме ваша родина?
Колись в нас завжди була жива ялинка, яка пахла на всю хату. З нею в мене і асоціюється Різдво, (тепер штучна, бо бережемо природу), а ще свіжими пампушками, які готує моя бабця (вони просто неповторні). Варениками з капустою та грибами, борщем з грибними вушками…
Дуже люблю Святу вечерю, коли наша родина збирається за столом, а це 15 чоловік!
Намагаємося більш-менш дотримуватись традицій, тобто: 12 страв на столі (усе обов’язково пісне), по кутах столу ставимо головки часнику (щоб родина трималась купи), під столом обов’язково сніпок сіна, який в хату заносить господар і приповідає певні слова: На добробут, здоров’я, щастя в цій оселі. Різдвяна свічка на столі, молитва…
Як же це чудово. Надіюсь ці традиції будуть переходити з покоління в покоління, бо вони неймовірні. Моя донечка, якій всього чотири рочки, вже знає, що коли дідусь заносить в хату сіно, а бабуся розкидає горішки, треба квокати, хрюкати, мекати.
Пишу, а сльози так і ринуть з очей. Як чудово, що ми живемо тут і зараз.
Ой, щось я вже замріялась!!!
Діліться в коментарях кожен своїми звичаями. Думаю, для всіх буде цікавою ця інформація, а дехто щось для себе й почерпне.
Миру та добра вам, дорогі мої!
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook