fbpx

Моя донька в свої сімнадцять років вирішила мене зробити бабусею. Хлопець її покинув і поїхав на навчання за кордон, а моя свекруха підтримує і шкодує свою онучку. Та коли донька дізналася, що я не планую її завжди забезпечувати і їй прийдеться самостійно брати відповідальність за дитя, то різко “носа звісила”

Моя донька в свої сімнадцять років вирішила мене зробити бабусею. Хлопець її покинув і поїхав на навчання за кордон, а моя свекруха підтримує і шкодує свою онучку. Та коли донька дізналася, що я не планую її завжди забезпечувати і їй прийдеться самостійно брати відповідальність за дитя, то різко “носа звісила”

В мене життя видалося не легким. То спочатку довго була самотня, то потім зустріла чоловіка і за місяць зустрічей зрозуміла, що чекаю дитину.

Як би там не було, але тій звістці ми зраділи. Та незадовго після цієї звістки Микиту скоротили на роботі і довгий час він не міг нічого собі знайти. В той період прийшлось навіть мені вийти на роботу касиром.

На щастя, потім чоловік знайшов роботу будівельником і мені стало легше.

А ось коли донька Іванка появилася на світ, то більшість часу мені приходилося справлятися самій. Моїх батьків не стало ще задовго до народження внучки, а свекруха з свекром не спішили допомагати.

І ось час минув, донька пішла в садок ніби вчора, а вже сьогодні вчиться в одинадцятому класі.

Я довгий час не знала, що в неї є хлопець. Єдине, що Іванка часто ходила гуляти з подругами та іноді залишалася з ними на ночівлю. І згодом представила мені свого близького друга Данила, але я й не думала, що між ними щось є.

Та раптом і почала помічати якусь дивну поведінку за Іванкою, хоч і не надала цьому уваги, допоки не виявилося, що моя 17 – річна дочка при надії.

Дізналися випадково, її хлопець прийшов прощатися, їде в іншу країну і дитина йому не потрібна, може тільки грошима разок допомогти…

Дочка нічого не каже, чоловік та свекруха її підтримують. Микита мій тепер працює сезонно, бо колись зіпсував здоров’я на будові, свекруха хворіє і живе з нами, тепер ще й дочка з немовлям до нас прибуде, а обслуговувати всіх і платити за все буду, мабуть, я.

Сказала дочці, якщо вона така доросла, щоб мамою ставати, то й утримувати дитину має сама. До її 18 років я винна їй аліменти, а далі сама. І коли вона збирається повернутися додому, то я з’їжджаю, а вони втрьох з усім розберуться.

Дочка одразу “носа повісила”

Свекруха зчинила “бурю”, чоловік теж незадоволений. А який вихід? Невже це я маю все тягнути на своєму горбі?

Ніби мені останні 5 років без відпочинку орати на роботі і вдома у дві зміни – це по-людськи? Чому я для всіх тільки няня та гаманець?

Автор – “АанГа”

Текс підготовлено на основі реальної історії спеціально для ibilingua. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено. Передрук категорично заборонено! У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

You cannot copy content of this page