Моя двоюрідна сестра Вероніка з родиною вже майже рік мешкає в нашому місті. вони переселенці з Херсонщини. Орендують житло, ми трохи допомагаємо, чим можемо. Так ось, недавно Вероніка народила третю дитину! Чим тільки думали – я не знаю, хоча й не мені судити, звичайно.
Живуть вони з чоловіком та ще двома дітьми, м’яко кажучи, скромно. Але це їхній вибір.
Минуло приблизно півроку, і ось Вероніці стало зовсім несолодко. Живуть вони недалеко, і Вероніка почала прозоро натякати, не хотіла б я взяти ненадовго піврічну дитину. Я чесно сказала, що не хотіла б. У мене є свій син, є чоловік, хобі, плюс я працюю. Мені є чим зайнятися.
У відповідь пішли образи. Більше того, старша дочка Вероніки дружить з моїм сином, і мабуть через брак уваги дівчинка почала привертати до себе увагу шляхом скарг на інших дітей, що всі її ображають, всі погані, одна вона хороша.
Почалися вже реальні розбирання, оскільки діти підлітки, за ними око та око треба. Закінчилося тим, що ми з чоловіком чесно сказали Вероніці, щоб причину шукала в себе вдома. Те, що її старші діти недоотримують уваги і якихось речей, – це суто їхні проблеми.
Ми не народжуємо другого та третього, тому що їм потрібно багато чого давати. Врешті-решт через ці конфлікти перестали спілкуватися зовсім.
Мені насправді байдуже, хоч і сестра. Просто цікаво, навіщо люди народжують дітей, коли не можуть собі цього дозволити, а потім наївно вважають, що їм усі щось повинні і мають допомагати. Я вважаю, що розраховувати кругом треба лише на себе і власні сили.
Передрук без посилання заборонено.
Фото ілюстративне, авторське.
Недавні записи
- Три роки тому від мене пішов до іншої чоловік. Я з двома дітьми відмовилася від аліментів але залишилася в квартирі свекрухи. В цьому ж будинку живе нездоровий старший брат колишнього чоловіка. Вчора прийшла Антоніна Василівна. Або я зголошуся на її умову, або збираю з дітьми речі
- Що я тільки не робила, під яким приводом не старалася завести розмову, дочка мене навіть слухати не хоче. Анна переконана в тому, що сходивши до РАЦСу з іншим чоловіком я зрадила батька. Але ж я не можу все життя носити чорну хустину. Лише старша дочка знайшла до Анни доріжку, після чого все розповіла мені. Боюсь, добром це не закінчиться
- І тоді мама покликала нас з братом на серйозну розмову. Вона змогла сплатити собі дорогу, а решту поділила між нами з братом. І поїхала на роки доглядати старих синьйорів. Наступного дня після того, як я дізналася, що чекаю дитину, мама оголосила нам з братом про те, що вирішила повертатися. Квитки вже куплені, тож чекайте, діти дорогі. І це була хороша ідея, що я не взяла з собою чоловіка, так він не побачив моїх сліз
- Я ще не заміжня, без діток. Кілька років тому виїхала з нашого селища на Херсонщині в Київ. А минулого року довелося забрати до себе в орендовану квартиру маму й тата, самі розумієте, чому. Вже сім місяців я віддаю батькам половину зарплати, а сама живу фактично у злиднях, більше немає сил
- Декілька місяців тому Олена почала жалітися, що Андрійко відстає в англійській. Всі її натяки йшли до того, щоб я помагала їй в оплаті репетитора. Я погодилася, це ж мій рідний онук. Але нещодавно я задумалася про наступне. Раз, а то і два рази в місяць, в моєї Оленки міняється колір манікюру. Я коли в своєї сусідки дізналася ціну цієї процедури, мало зі сходової клітки не звалилася. Виходить, дочка мене обманює!