У мене другий шлюб, кохаю свою дружину Соломійку, є спільна дитина і дитина моєї теперішньої дружини, від її першого шлюбу.
Також у мене є донечка Злата від першого шлюбу, я її дуже люблю і дуже до неї прив’язаний.
Так ось. Моя дитина приходить до нас у гості на кілька днів із ночівлею. Спочатку Соломія була не проти Злати, але зараз пішли ультиматуми з цього приводу, мовляв, це наша сім’я, і їй тут робити нічого, у неї місце проживання визначено з матір’ю, і ти платиш аліменти.
Хоча її дитина живе з нами, і я абсолютно не проти цього, а навпаки навіть не уявляю, як може бути інакше. Я дуже люблю дітей і хотів би їх бачити якнайбільше. Дружина мені каже, що так ніхто не робить, і вона вже у всіх знайомих спитала, і всі говорять, що дітей від минулих шлюбів не беруть так у гості, тим більше з ночівлею.
Діло у нас останнім часом доходить до розлучення практично. Зараз Соломія наполягає, щоб я Злату взагалі не приводив до хати, ну як мені з цим погодитися?
Не знаю, що мені робити: і сім’ю втрачати не хочеться, але ж діти ні в чому не винні. Адже якщо розлучимося і з Соломією, то вже друга моя дитина без батька зростатиме. А мені дуже цього не хочеться!
Але як мені рідній старшій дитині пояснити: “Я тебе більше не братиму, тому що в тебе сім’я там”?
Може, звичайно, я помиляюся, але чогось моя внутрішня мораль мені каже, що я правий, і те, що дитина моя від першого шлюбу кілька днів може побути і в мене, в цьому нічого страшного немає. Як мені змінити думку і ставлення до цього Соломії?
Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено.
Фото ілюстративне, авторське.