Моя колега і давня подруга Мілана запросила вчора мене і ще наших трьох колежанок в гості.
Ми купили пляшку ігристого, торт і зайшли до Мілани. Моя подруга – чудова господиня: вона любить і, головне, вміє готувати так, що пальчики оближеш. Хвилина – і стіл накритий! Ми повечеряли, випили по келиху, поспілкувалися і почали розходитися.
Тільки вийшли на вулицю, чую, як нова каже: «А ви бачили, яке у неї павутиння по кутах?» А друга відповідає: «А пилу скільки!»
У мене пропав дар мови, але тут на допомогу прийшла наша старша співробітниця Галина: «Добре, що помітили та сказали – до себе в гості я вас ніколи не покличу!»
Вдома я покопалася в інтернеті і поцікавилася, як люди ставляться до безладу в чужому будинку, адже раніше я вважала, що це особиста справа кожного, наскільки чисто у його квартирі. Зробила висновки.
Більшість несподіваних гостей реагують адекватно на дрібні похибки типу немитого посуду та відсутність стерильної чистоти в будинку. Друга категорія – ті, які все розглянуть, зроблять висновки, але ввічливо промовчать.
Але зустрічаються екземпляри, яким до всього є діло, вони заглянути у всі щілини. Ці люди свого безладдя не помічають, зате ваше обговорять із задоволенням. Таких у гості краще не запрошувати!
Якщо ти мала необережність покликати таку людину в будинок, то будь готова, що тебе перевірятимуть на охайність.
Я працюю в готельному секторі, тому давно сама знаю, на що люди звертають увагу, коли визначають, яка ти господарка.
Пісок – атрибут дитинства. Якщо у вас в будинку маленька дитина, то остаточно позбавишся слідів піску на килимку ти ще не скоро. А ось деяким тіткам це може не сподобатися.
Відполіруй дзеркало біля входу та скло у передпокої: туди дивитимуться в першу чергу! А також не забудь про вікна та дзеркала по всьому будинку.
Звертають новоприбулі увагу на чистоту у коридорі. Пил, брудне взуття та речі не на своїх місцях створять про господиню погане враження.
Обов’язково поміняй мило у ванній, протри там дзеркало і все, що може бути в розводах.
Подбай про чистоту і порядок у кімнаті, де прийматимеш прискіпливих гостей. І уважніше з павучками: вони працюють досить швидко!
На особливу увагу заслуговує посуд: навіть на митих склянках і вилках можуть залишатися розводи, якщо ти їх не протирала.
В унітаз і умивальники деякі теж спробують заглянути, тож відмийте їх максимально.
Гостей-ревізорів зацікавлять навіть твої гребінець та ножі на кухні! Але якщо про смачне частування ніхто нічого не згадує, може, особливо й не старатися?
У гості усі люблять ходити туди, де смачно готують. Гостиною людиною вважають того, хто завжди радий гостям. Але в будинку ідеально чисто не може бути завжди, бо іноді неможливо все встигнути. І як бути? Мудрі люди придумали приказку: прийшов у гості – будь сліпим, а йдеш – стань німим! Мені ці слова жуже подобаються.
Всім миру, затишку й гармонії!
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com
Недавні записи
- Перший дзвіночок був ще на весіллі, коли Іван заставив свою новоспечену дружину бігати з підносом і борщем, щоб його друзі ситі були. Другий не забарився. Оксана, за настановою чоловіка, продала золоті сережки, які батьки подарували, і молодий ґазда купив коня. Закінчилося все хатою, яку будували на подвір’ї свекрів, а в кінцевому результаті свекруха по документах була єдиною власницею
- Пів року тому ми позичили сестрі Василя 20 тисяч гривень. З роботою щось не ладилося, а оренда в Києві чималенька. Ми тримали ці гроші на “чорний день”. І ось недавно я говорила з Катериною по телефону, і вирішила натякнути про боржок. Такої реакції я не чекала. Мало того, через дві години мене набрала з претензіями свекруха. Виявляється, я серця не маю
- Чоловік просить, щоб я знову пакувала чемодани і їхала на заробітки в Італію. Я тільки від цього відійшла. Десять років пробула на чужині. Купила старшому сину квартиру, молодшому залишаємо будинок з ремонтом в селі, хоча він і цього не заслужив. Просто мої хлопці звикли жити на всьому готовому
- На день Києва ми поїхали з сім’єю до батьків, вони живуть за тридцять кілометрів від нас в селі. Коли ми з мамою залишилися наодинці, вона давай мене питати, чому я не спілкуюсь з братом, який живе в Криму. Як вияснилось, дружина Діми звинувачує у всьому мене. – Він старший і повинен бути мудріший!
- Мені навіть соромно комусь це розказати. Свекруха моя вже в статусі бабусі давно, але щось собі таке взяла, ніби вона молодиця. Взула каблуки, сукню, намалювала губи. Я такого ще не бачила. А нещодавно взагалі з’явилася дома пізно і сказала, щоб ми до її весілля готувалися. Я ж планувала як: що раз я живу з Анною Валентинівною під одним дахом, то борщі і вареники будуть на столі гарантовано. Ага, не тут то було