Є в мене улюблена кума, з якою ми дружимо ще зі школи. Так вона мені заздрить, каже, що просто пощастило зі свекрухою. Так я вам скажу, правду говорить. Має з чим порівняти.
В її свекрухи 3 синів і відповідно стільки ж невісток, кума моя – наймолодша. Поки заміж не вийшла, то теж казала, що має класну свекруху. Після весілля почалося… Про те, що вона там дуже намагалася її виховувати, я навіть говорити не буду, бо то квіточки. Сварилася зі своїм чоловіком тільки через свекруху, бо той дуже її слухав (бо в них так заведено – всі слухають маму, бо вона цар і бог і все знає, як правильно робити)
А кума моя не дуже смиренна. Так одного разу її свекруха сказала (як на мене феноменальну фразу, яка повністю відтворює її сутність)
– Перші дві невістки також спершу не робили, що я їм казала, але чоловіки їх скоро на місце поставили і тебе твій поставить.
Коли вона носила під серцем дитя, то в магазині витягувала їй фрукти з пакета – бо то дорого, намовляла сина, що вона багато грошей тратить, і той всі гроші з хати забирав. Не дозволяла ламінату до квартири купити (бо навіщо вам?).
Заставляла її на 6 місяці йти в її магазин, в якому дуже холодно навіть влітку і нема навіть де сісти… на базарі джинсами торгувати, бо її синок гроші заробляє, а вона нічого не робить, тільки вдома сидить.
Після того вчинку в їх сім’ї трапилось горе, просто не хочу пр це писати…
Тому, якщо б я сама не знала таких людей, казала би, що це просто невістки не можуть знайти точок зближення зі свекрухою. Але, є насправді такі фрукти, від вчинків яких ти просто ніяковієш і просто стоїш і не віриш, що вони є.
Я от що думаю з того приводу. Це свекруха має знаходити підхід до невістки. Бо останні ще молоді, амбітні, можливо не надто мудрі та досвідченні. Тому, свекрусі залишається сприймати невістку такою, якою вона є, ставитися, як до своєї дитини і просто давати щасливо жити з її сином.
Це, звичайно, стосується адекватних невісток. Не секрет, що як і серед свекрух, так і серед невісток є унікали.
Я сама колись буду свекрухою і вже зараз налаштовую себе на те, що оскільки мій син полюбив саме ту дівчину, значить це не просто так?! Значить і мені немає за що її не любити. В нас є ціле життя попереду для того, щоб навчитися поважати вибір наших дітей. Бо якщо так буде, то ти, як свекруха, просто не зможеш не полюбити і порозумітися зі своєю невісткою! Бажаю усім нам, дай Боже, майбутнім свекрухам і тещам, розуму, поваги та розуміння до своїх дітей!
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
Недавні записи
- Ми з Ігорем були щасливі, жили, як усі. Ігор казав, що це лише «свято на показуху для рідні» і він до нього серйозно не ставиться. І ось одного разу, після шести прожитих разом років, він розповів мені свій секрет
- Сваха моя має дачу, а то сезон копання картоплі і консервації. Ясне діло, що їй не до онуків. Ось вона й подзвонила мені, щоб пожалітися. Як мені за дочку соромно було, ви й уявити не можете. “Як не будете з онуками у вихідні сидіти, я вам забороню з ними бачитися”, – сказала їй Уляна. А окрім всього в мене в неділю день народження, а Уляна проти, щоб свекруха і вона за одним столом сиділи
- Півроку тому я розлучилася. І тепер зустрічаюся з рідним братом колишнього чоловіка. І колишня свекруха знову може стати діючою. У нього була своя квартира, непогана робота, а ще він на 5 років за мене старший. Ну й що, що особливо не любила. Що ж ти раніше мовчала, коли твій син покинув мене саму. І взагалі, це якось не по-божому і грішно. На що я їй відповіла, що, звичайно ж, розповім її онуку, коли він підросте
- Коли я побачила ціну на гелі для душу невістки, яку вона випадково залишила, – то ввечері влаштувала з нею серйозну розмову і попросила плати за квартиру або зʼїзджати. Поки мій син боронить Україну, у неї пляшечка в душі за 1000 гривень!
- Ми з чоловіком важко працювали, аби і доньці хватило на життя і нам залишалося. Звісно, не легка це задача. Навіть прийшлося зайняти гроші аби оплати навчання. Та схоже це все були дрібниці. Того літа на Львів прилетіло від “сусідів”. Біда сталася біля гуртожитку доньки. На щастя, то були канікули і все обійшлося, якщо так можна сказати. Єдине, що з поганого сталося, це повилітали вікна. Гроші на ті вінка збирали, обіцяли поставити до 30 вересня. Але є одне “але”