fbpx
життєві історії
Моя мама – без спадщини, свого житла. Ми все життя з мамою знімали квартири, переїжджали з однієї на іншу. І ось мені пощастило вийти заміж за хорошого човіка. Спочатку моя мама зняла кімнату в комуналці і сказала, що на цю кімнатку їй грошей вистачає. Потім переїхала до нас. Чоловік казав, що вона на роботі за хворими прибирає, а потім цими руками їжу готує, став дорікати мамі, що вона варить свої брудні халати з лікарні в каструлях, в яких ми обід варимо. І тепер мама наполягає, щоб я розлучилася і знову знімала з нею квартиру

Моя мама – без спадщини, свого житла. Заміжня вона не була, народила мене від якогось хлопця, який був у відрядженні в нашому місті. Ми все життя з мамою знімали квартири, переїжджали з однієї на іншу. І ось мені пощастило вийти заміж за хорошого човіка, але мама наполягає, щоб я розлучилася і знову знімала з нею квартиру. Мені маму дуже шкода, , але як же моє життя?

Ми з мамою завжди знімали квартири, переїжджали з однієї на іншу. У неї не було ніякої спадщини. Будинок бабусі і дідусі зруйнувався, землю продали. Мама не виходила заміж. Я навіть батька свого ніколи не бачила. Вона розповідала, що якийсь хлопець у відрядженні був у нашому місті, ось я і народилася від нього.

Вчитися в університеті у мене не вийшло. Треба було працювати відразу після школи, мамі допомагати. Вона працювала нянечкою в дитсадку, коли я була маленька. Потім технічкою в школі. Зараз робить санітаркою в лікарні. В основному, всі мамині гроші завжди йшли на оренду квартири і їжу. Навіть з маминими підробітками не вистачало грошей на гарний одяг, ми ніколи нікуди не їздили відпочивати.

Хоч я ніде і не вчилася після школи, але подруга влаштувала мене працювати в магазин взуття свого батька.

Якось в магазині сталася крадіжка: клієнтка мало не потягла пару туфель, які приміряла, і на розбирання приїхали хлопці з поліції. З одним з них я познайомилася, ми дуже сподобалися одне одному з першого погляду. У нас почався роман. Єдине – я на 11 років молодша ​​за нього. Не сказати, що це той принц, про якого я мріяла, але Олександр хороший, приємний, дуже порядний. Та й інших кавалерів у мене не було. Так, мене звичайно найбільше гріло, що у Сашка є своя двокімнатна квартира. Через кілька місяців зустрічей він зробив мені пропозицію, і ми розписалися.

Спочатку моя мама не хотіла нам заважати. Вона зняла кімнату в комуналці і сказала, що на цю кімнатку їй грошей вистачає. Але з часом сусіди стали її виживати звідти. Мені стало шкода маму. Попросила чоловіка її прийняти до нас. Чоловік без особливої радості, але все ж погодився. Тільки місяць ми пожили нормально, а потім почалися великі сварки тещі із зятем…

Йому не подобалося, як мама намагається вести господарство і прикрашає, облаштовує нашу квартиру. Він каже, що все це старомодно, і рукоділля ні до чого тут розставляти. Почав нехтувати маминою думкою і зневажати те, що вона робить.

Чоловік казав, що вона на роботі за хворими прибирає, а потім цими руками їжу готує. Але вона ж на роботі в рукавичках, і сама по собі чистюля! Ще Сашкові не подобається, що від мами хлоркою пахне.

Але, якщо бути справедливою, мама теж бувала не права. Влаштує велике прання, в каструлі варить білу білизну по-старому, все в пару, просто капецць якийсь. І на зауваження мого чоловіка не мовчала. Якщо чує, що він проти неї щось має, залітає в кімнату і на нього: «Ти на себе подивися, взяв за дружину молоденьку красуню, сам старий, так хоч би вимоги свої не завищував!».

Я намагаюся маму втихомирити, а її ще більше несе. Я потім мамі говорила наодинці: “Нічого тут права качати, мовчи, він же нас прийняв у свою квартиру, не можна так!».

Але вона така правдорубка, і не може зупинитися, коли її понесло. Їй і на роботі іноді роблять зауваження, коли вона «заводиться». Добре, що мій чоловік хоча б проти маминого кота нічого не має, Сашко тварин любить.

Але ось недавно був гострий конфлікт. Чоловік прийшов з нічного чергування, я на роботі, а мама з ранку варить у великій каструлі свої халати. Все навколо вологе, в конденсаті. Чоловік прийшов, відкрив вікна, хоч вже і осінній холод, і став дорікати мамі, що вона варить свої брудні халати з лікарні в каструлях, в яких ми обід варимо.

Мама зірвалася на нього. Чоловік не витримав, сказав, щоб вона забиралася з його будинку. Халати в ванну злив. Викликали мене з роботи, ціла вистава була, одним словом.

Я наче між двох вогнів. Не знаю що робити. Куди мама піде? Чоловік сказав, що йому все одно, хоч на вулицю. Зателефонували маминій двоюрідної сестрі. У неї хоч і трикімнатна квартира, але живе з чоловіком, сином, невісткою та двома онуками. Тісно, ​​але на час погодилися пустити маму, тільки без кота. Його ми у себе залишили.

Ось тепер плачу кожен день. Відчуваю себе зрадницею. З одного боку, розумію, що у мами крутий характер. Але вона ж моя мама, яка заради мене все життя важко працює і заробляє копійку. Як тепер їй у своєї сестри, її і там щось не дуже люблять… Кажу чоловікові, що я зі своєї зарплати буду мамі квартиру знімати, хоча б частину платити. Але він проти. Чути про тещу нічого не хоче. Взагалі, тема про маму стала у нас забороненою.

Я їй дзвоню, а вона сумна така. У мене вже були думки розлучитися і, як раніше знімати з мамою квартиру. А мама мені про це відкрито каже, наполягає, щоб я так і зробила.

Але я вже звикла до чоловіка, Сашко хороша людина. Люблю його, дітей від нього хочу…

Не знаю що робити, така не проста ситуація, і як його повернути, щоб всім добре було?

Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!

You cannot copy content of this page

facebook