Мої батьки все життя прожили в селі. Донедавна тримали господарку. Була і корівчина і гуси і кури і свинка. Тато працював в області, поки приїде з роботи, то вже і дня нема, а мама прибирала в школі, тому завжди на місці і все трималося на ній.
Дякувати Богу, батьки живі, але вже більше двох років, як занедужав батько. Мама все продала, бо працювати і доглядати тата дуже важко. У нас з братом своє життя.
Ми допомагаємо, але більше фінансово.
Але недавно я дізналася, що мама погодилася в себе в дім прийняти і свою майже дев’яностолітню маму, мою бабусю.
В мами є ще рідний брат і сестра.
Брат привів дружину до батьків, а друга сестра пішла в невістки, але вже давно моя тітка з чоловіком сама господарює в квартирі.
І тітка і дядько хоч вже й не молоді, але тримаються роботи. Вони не прості робітники і жити на одну пенсію не збираються.
І ось тепер, коли бабуся потребує більше уваги, вони вирішили її перекинути на мою маму, яка окрім всього батька важкого доглядає.
Дружина дядька велика пані, вона не хоче сидіти зі свекрухою, тітка Ольга також в адміністрації сидить і на манікюри ходить, їй не до мами. Словом, прийняли вони одноголосне рішення, що найкраще бабі буде в селі у моїх батьків.
– Там свіже повітря. Вийшов за поріг і вже на лавочці сидиш. А з квартири поки виберешся, то вже й вечір.
І ви знаєте, моя мама погодилася прийняти маму у себе.
– Це наша робота така, доглядати своїх батьків.
– Мам, але ж ви хату з татом самі будували, а брату твоєму все готове від батьків перепало. Якщо квартира йому дісталася і його дружині, то логічно, що і доглядати за мамою вони мають.
Та мама і слухати нічого не хоче.
Я вже їй сказала, що допомагати фінансово їм в такому випадку не буду, і брата підговорю.
До слова, і брат і сестра мами завжди насміхалися з неї, бо та вийшла заміж за хлопця з села. Ніколи вони не родичалися, бо вважали маму і мого тата – невдахами. А тут на тобі, роби їм добру справу…
Моя мама має добре серце. Вона готова і чоловіка і маму свою доглядати. А ті в місті будуть жити в своє задоволення, як і жили.
Як переконати маму, що це не правильно?
Мені її дуже жаль. Все життя вона жила для когось. Але ж коли жити для себе?
Автор – КАРАМЕЛЬКА
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
Запрошуємо вас підписатися на “Наш канал на Youtube“
