fbpx

Моя мама, повертаючись з роботи, ніколи не бігла з порога на кухню терти картоплю на деруни або крохмалити постільне. Вона лягала на 20 хвилин подрімати – і тільки потім бралася за домашню роботу. Тільки мені нічого не допомагало. Я вважала, що відпочинок – доля слабких, а ті, хто мають цілі, повинні працювати двадцять чотири години на добу. Не купається ні в Чорному, ні в Червоному, ні в Середземному морі, не піднімається на Говерлу або вулкан Тейде, не ходить вулицями Будапешта, Кракова та Львова і не милується краєвидами Дніпра

Моя мама, повертаючись з роботи, ніколи не бігла з порога на кухню терти картоплю на деруни або крохмалити постільне. Вона лягала на 20 хвилин подрімати – і тільки потім бралася за домашню роботу.

Крім того, нескінченно боролася з моєю упертістю, доводячи, що після школи корисна гра в «Тихіше їдеш – далі будеш», а не синуси-косинуси. Як приклад наводили епізод з фільму «Москва сльозам не вірить», в якому Катерина, повертаючись з заводу, насамперед сідала на диван відпочити. Прямо в робочому костюмі і черевиках.

Тільки мені нічого не допомагало. Я вважала, що відпочинок – доля слабких, а ті, хто мають цілі, повинні працювати двадцять чотири години на добу.

Подруга вже 10 років не бере відпустку. 10 років дівчина не купається ні в Чорному, ні в Червоному, ні в Середземному морі, не піднімається на Говерлу або вулкан Тейде, не ходить вулицями Будапешта, Кракова та Львова і не милується краєвидами Дніпра. Вона спить по 5 годин на добу і наполегливо робить кар’єру, щиро вірячи, що будь-яка пауза відкине її на кілька років назад. Ось тільки здоров’я підводить: впав зір, пустують нерви, і серце працює з перебоями.

Я довго брала з неї приклад, поки не дізналася про закон нейтрального положення. Він простий, як теорема Піфагора.

Для будь-яких змін в житті потрібна зупинка. Привал. Можливість перевести дух, витерти піт, з’їсти лазанью і підфарбувати губи. Перевірити рівень пального у власному енергетичному баку, щоб уникнути ризику захлохнути посеред дороги.

Неможливо на повному ходу вписатися в поворот. Нереально вибратися з лісу, якщо не зупинитися і не визначити північ-південь. Нікому не під силу засвоїти всі шість уроків без обов’язкових перерв.

Паузи потрібні на кожному кроці: перед стрибком у воду або у висоту, перед взяттям фінішного акорду під час виконання Бетховена або високої ноти в романсі «Не буди спогадів», перед виходом на сцену і початком нових стосунків. Щоб збрехати чи сказати правду.

Ми зупиняємося під час різдвяних свят і на червоне світло. Фігурист – перед виконанням потрійного кожуха. Шахіст – обдумуючи наступний хід. А якщо паузи ігнорувати і мчати зі швидкістю двісті кілометрів на годину – нас зупинять обставини: застуди або досить серйозні хвороби, аварії, пожежі і землетруси.

У житті все ритмічно: день-ніч, зима-літо, вдих-видих. Навіть на дискотеці чергуються швидкі і повільні композиції. Навіть в залі тренажери ставлять на профілактику…

Тож правий був якийсь просвітлений чоловік, стверджуючи, що в житті обов’язково повинні бути моменти, коли з нами нічого не відбувається: ми просто сидимо і дивимося на світ. А світ в цей час дивиться на нас.

Автор – Ірина Говоруха

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page