Моя невістка надумала в жовтні поїхати на море, каже, що в Єгипет. Світ такого не бачив. Тільки літо закінчилося. Недалеко від нас є ставочок, купайся досхочу, але ж ні, то треба купу грошей витратити. Я коли сказала, щоб всі відкладені мені віддала, я хату утеплю, Люська фиркнула, що ні, бо не прописана в нас. А з якого це дива я повинна її у себе прописувати? В неї є мама, тато, нехай і думають про доцю.
З Миколою ми в шлюбі більше чотирьох років. Але я вже дуже сильно шкодую про те, що взагалі вийшла заміж. Зараз поясню чому.
Я майже три роки економлячи збирала гроші, щоб поїхати на море і відпочити. Але Ольга Степанівна, мама мого чоловіка, вважає, що це – абсолютно непотрібні витрати.
– Ось, за пару кілометрів від нас є невеличке озеро, купайся влітку скільки влізе. Сонце, воно всюди сонце. Нема чого витрачати попусту такі гроші.
Чотири роки тому я познайомилася і закохалася в Миколу. Він, як і я, педагог, учитель фізики. Познайомилися ми в школі, де я працювала. Миколу направили в нашу школу за якоїсь спеціальною програми з обміну досвідом між педагогами.
Ми відразу ж сподобалися один одному. Незабаром ми зрозуміли, що любимо один одного по-справжньому. Ми відгуляли весілля і поїхали жити в місто, в якому жив мій чоловік. Я там швидко змогла влаштуватися на роботу за фахом.
Зарплати у нас Миколою не дуже великі. Про покупку власного житла ми могли тільки мріяти. Ми навіть не могли дозволити собі оренду квартиру. Тому ми і стали жити у батьків Миколи. У них свій будинок в цьому місті.
Всі ці роки ми так і живемо з батьками Миколи. Грошей нам постійно не вистачає. Я просила Миколу піти зі школи і знайти собі іншу роботу – де б була зарплата побільше. Але він відмовився: він дуже любить дітей і не уявляє, що він може працювати не в школі, а в якомусь іншому місці.
Я дуже люблю море. Цілих три роки я відкладала потроху зі своєї зарплати для того, щоб поїхати відпочити на море. Я не була на морі цілих чотири роки. А Микола взагалі не був на морі жодного разу в житті.
Я так мріяла про цей відпочинок. Але всі мої мрії зруйнувала моя свекруха.
Коли Ольга Степанівна дізналася про наші плани, то влаштувала нам цілий театр. Вона називала нас з Миколою неробами і розтринькувачами. Мені так прикро було це чути. Вона вимагала від нас, щоб ми нікуди не їхали, а віддали ці гроші на утеплення будинку.
– Чому я повинна віддавати ці гроші на ремонт будинку? Ці гроші заробила я! А в цьому будинку я навіть не прописана.
До того ж, ми і так оплачуємо з нашої зарплати всі комунальні платежі і купуємо продукти на всіх.
Чому ми не маємо права поїхати на море і відпочити? Ми ж не летимо в Єгипет за шалені гроші в п’ятизірковий готель. Я все планувала зробити дуже економно. Я просто хочу як і всі люди нормального відпочинку.
Але моя свекруха вважає, що це марна трата часу і грошей.
Микола зі своєю мамою не сперечається. Але свекруха і так вже зіпсувала мені настрій перед відпусткою. Як я буду відпочивати, знаючи, що моя свекруха на мене дуже злитися і лає мене, на чому світ стоїть?
З яким настроєм я буду повертатися додому, знаючи, що мене чекають докори і скандали за те, що дозволила собі поїздку на море в Єгипті?
Тепер я навіть не знаю, що мені і робити: їхати чи краще залишитися вдома?
Ось як краще вчинити? Але я точно не пробачу своїй свекрусі того, що вона зіпсувала мені відпустку.
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!