Живу я сама у селі з чоловіком. Хоч і виховали ми двох дітей сина Назара та дочку Наталку, та наші діти пішли жити окремо від нас.
Дочка живе в іншій області, а син в місті десь сорок хвилин їзди від нас.
Та обидвоє син і невістка працюють на роботах. Внуками мене ще порадувати не хочуть, адже невістка завжди відповідає, що ще не готова стати мамою.
Хочуть молодята ще пожити для себе. Хоч я цього і не схвалюю, та моєї думки ніхто і не питає.
Хоч і невелику господарку ми з чоловіком тримаємо, та від допомоги дітей, я ніколи не відмовляюсь. А оскільки вже осіння пора, то потрібно і картоплю викопати, тай все по троху з городу зібрати.
Та моя невістка і ще та хитрюга. Вона коли не приїде в село, то завжди дощ падає. А тільки-но гарна погода, то вони в місті гуляють.
Чи то вона спеціально погоду відстежує, щоб мені не допомогти, чи так співпадають обставини?
Вже й не знаю, що маю думати.
Та я вирішила перехитрити дітей, сказала, що великі кошти за паї отримала, хочу їм віддати, щоб машину собі придбали, може це їм допоможе, частіше до мене приїжджати.
Ви не повірите, але це спрацювало. Цілий день мої діти працювали, невістка навіть підлоги в хаті помила. Звісно, що про паї я не обманула, і таки непогану суму я їм з собою дала.
Син сказав, що на одне колесо їм вистарчить. Дітей задоволених відправила до міста, а сама щаслива, бо стільки роботи зроблено, що аж серце раділо. А взагалі то діти у мене чудові.
Дочка живе досить заможньо, допомога їй наша не потрібна. А ось сину хочу допомогти.
А для кого ми ще живемо, звісно, що для наших дітей. Адже ми батьки і хочемо щоб нашим дітям жилося краще і вони були щасливі.
Автор – Успішна Емма
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
