Моя Олеся вже повнолітня, але я її мама і повинна знати, що вона робить і де знаходиться. Знаю я цю молодь. Ось тому і контролюю її. Але дочка наче з ланцюга зірвалася, і все це після знайомства з тим Юрою. Недавно Олеся призналася мені, що вона їздила верхи на коні. Але хто за неї ніс відповідальність? Мало що могло трапитися. Мені ноги підкошуються, коли я про це думаю. А в ці вихідні ще “краще” їм на думку спало. Треба ту шайку розганяти, і негайно!
Ніколи і не могла подумати, що як тільки моїй Олесі виповниться вісімнадцять я повністю втрачу над нею контроль. А все через хлопця, з яким вона зустрічається.
Своїх дітей, а в мене їх двійко, я завжди виховувала у великій любові і турботі.
Друзі і родичі мене часто називали мамою “квочкою”, адже я весь час знала де мої діти і чим заняті в даний час.
Олеся моя старша донечка, між нею і її братом Арсеном шість років різниці. Своїх дітей я вчила завжди триматись купки, навіть коли Олеся в старших класах гуляла з подругами, я постійно заставляла її брати зі собою брата.
Таким чином вони завжди зростали поруч один біля одного. Вже в випускному класі я почала помічати, що моя дочка не дуже багата на друзів.
Вона постійно сидить вдома, завжди говорить, що у неї немає подруг і ніхто з нею не хоче йти гуляти. Тут я вже почала хвилюватися. Та коли дочка поїхала на навчання в університет, то там у неї з’явилась ціла купа друзів.
Олеся завжди старанно вчилась, в школі була відмінницею ну а в університеті теж не пасла задніх. Десь через пів року навчання, дочка зізналась мені, що до неї залицяється хлопець з паралельної групи, який їй також дуже подобається.
Я була не проти спілкування дочки з цим юнаком, тим паче Олеся час від часу кликала його до нас на чай, Юра так звати цього хлопця, мені сподобався.
Окрім всього він дочці допоміг підготуватись до екзамену з англійської, якою добре володіє. Спочатку я навіть була рада їхній дружбі.
Та вже через трохи дочка перестала мене слухатись, їй постійно не подобалось, що я її розпитую і контролюю.
Минулі вихідні вони без мого відома їздили верхи на конях, а якби щось трапилось, адже моя дочка немала ще такого досвіду. А в ці вихідні вони планують стрибок з парашута.
Я звичайно, що заборонила дочці це зробити, адже це лячно і є ризик що вона зі страху може знепритомніти.
Моя Олеся ніжна і тендітна дівчина, нащо їй ці екстрими, я не знаю, мабуть Юра її на це підмовив. З цього приводу я сильно посперечалась з дочкою, а ця грюкнувши дверима, зачинилась в своїй кімнаті.
Вона постійно мені говорить, що вона вже повнолітня і сама може вирішувати, що їй робити, а я їй не указ. Але ж я мама, і не хочу гіршого для своєї дитини.
Я вже й не знаю, чи не зайві для неї ще ці стосунки? Мені здається, що якби не Юра, моя дочка б так себе не поводила.
Можливо, варто заборонити Олесі продовжувати стосунки з цим хлопцем?
Автор – Успішна Емма
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
Запрошуємо вас підписатися на “Наш канал на Youtube“
Недавні записи
- Вже було назначено дату весілля, ми з Лесею вирішили побратися 25 листопада. І раптом батько запрошує мене в ресторан на вечерю, сказав, аби я прийшов сам для серйозної розмови. Виявляється, в моїй родині є таємниця. І як тепер бути – я не знаю. Батько хоче вписати його у спадок
- Коли всі гості розійшлися до мене на кухню зайшла свекруха і давай усіх наших друзів хвалити, а ось на мене “болото лити”. – Ти себе взагалі в сукні хоч іноді бачиш? Ти ж жінка! Та на Маринку любо глянути! – З того моменту зчинилась “буря”. Навіть не знаю, чим би все це закінчилось, якби не втрутився чоловік. Тепер Олена Василівна чекає від нас вибачень. – Ну-ну, побачимо ще, до кого ви звернетесь, коли потрібно буде з Вікусею посидіти!
- В неділю мама нас усіх запросила до себе на піцу. Ми сиділи, багато розмовляли, але згодом я помітила одну “цікавинку”. Річ у тім, що мама ставитися до моєї доньки так, як ставилася до мене в дитинстві. – Любі мої, ходіть сюди з книжечкою і по черзі покажете мені, як ви читаєте!, – сказала вона моїм племінникам. – Розумнички! Ви заслуговуєте на гарні подарунки від Миколайка, – сказала вона їм. А моєї Емілії для неї ніби й не існувало, хоча в тої чимало талантів!
- Коли чоловік вже був лежачий, наша дочка єдине чим допомогла, так це купила ортопедичний матрац. При першій же можливості Леся наголошувала на його ціні. Грошима на лікування скидалися всі, окрім рідних дітей, але я мовчала. І ось вже який час, як мого Гриші не стало. Матрац цей чищенню не піддавався, тому я його відправила на горище. І ось коли я Лесі пожалілася на спину, та мені сказала його зняти і лягати спати. Певне таких дітей, як в мене, ні в кого нема. Сльози так і линуть через обіду!
- Поки мама ходила з Дмитром Павловичем на каву, чи в театр і кожен платив сам за себе, я була спокійна. Але місяць тому моя майже сімдесятилітня мама вмовила “коханого” поїхати на екскурсію до Польщі. Той грошей не мав, і мама не придумала нічого кращого, ніж оплатити тур самостійно. Брат просто сміється, і каже дати мамі спокій, але я бачу, як той чоловік її просто використовує. Коли вона залишиться без копійки, хто її доглядатиме?