Моя подруга Алінка близько двох років тому почала зустрічатися зі своїм одруженим начальником. Я її попереджала, що краще в ці відносини не вплутуватися, нікому від них добре не буває, але Аліну це тільки веселило.
– Ну ні! Я свого не впущу! Я вирішила, що розведу його з дружиною. Ось побачиш, ми з ним разом будемо! – говорила вона мені.
Аліна – дівчина пробивна і чіпка. Через рік відносин начальник оголосив дружині, що у нього є нова дама серця, і розлучився, чому Аліна дуже зраділа. Вона дуже пишалася собою і тим, що змогла відвести одруженого з сім’ї, де він прожив багато років.
Прийшов він жити, звичайно ж, до Аліни, тому що дружина відвоювала собі квартиру і вигнала колишнього чоловіка. Алінка тут же почала облаштовувати побут з тепер уже своїм чоловіком мрії. Однак життя з ним виявилася зовсім не такою, якою вона її собі уявляла.
По кутах її квартири тепер валялися брудні чоловічі шкарпетки, користуватися туалетним йоржиком, чоловік, судячи з усього, не вмів чи не хотів. Ночами хропів так, що не давав Аліні заснути. Та ще й вимагав всякої різної їжі йому готувати, а вона звикла жити на хлібці та салатику.
Зрозуміло, вона була здивована від усього цього, тому що до розлучення зустрічалася з ним максимум на кілька годин, ночі з ним не проводила, так як він повертався в сім’ю. Який він в побуті, теж поняття не мала. Намагалася перевиховати, але тільки даремно час і нерви витратила.
Знайшла телефон його колишньої дружини, зателефонувала і каже, мовляв, забирайте назад свій скарб, награлася. А дружина їй у відповідь: «Та ні, голубонько, тепер сама з ним плюхається! Мені він не потрібен”.
Від колишньої радості Аліни не залишилося і сліду. Тепер вона тільки й думає, як би вигнати мужика зі своєї квартири, тому що добровільно він йти не хоче, йти йому нікуди. Вона його виганяє, він знову до неї приходить. Замки поміняла, він у порога тусується. Загалом, хотіла дівчина щастя – отримала тільки проблеми.
Правильно кажуть, що на чужому нещасті щастя не побудуєш, хоча колишня дружина, по ходу, дуже навіть рада, що від чоловіка позбулася. Так що не треба, дівчата, завчасно радіти, якщо вам «вдалося» чужого мужика забрати.
З хороших сімей так легко не йдуть, хороших мужиків так легко не відпускають. Якщо вам так легко далася «перемога», не виключено, що слідом за нею піде гірке розчарування.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
Недавні записи
- Вона лікувала мене від гикавки, лякаючи. Гаркала прямо в обличчя так, що дитина швидше б гавкнулася сама, ніж перестала гикати. Бабуся не знає, що могла не повернутися, і знову загортає каструлі з пюре під моєю подушкою
- Сестра старша за мене аж на п’ятнадцять років. Коли вона чекала дитину і від неї пішов чоловік, вона раптом заволала, що не має власної квартири, а на знімання не хоче, тому що так розбазарить накопичені гроші.Тобто якась частина накопичень у неї була, вона збирала, але на цілу квартиру їй не вистачало. До нас з мамою переїжджати вона не хотіла і придумала “чудове” рішення: продати нашу квартиру. І ось сестра почала підбивати клинці, щоб я забрала маму жити до себе!
- І я почула, як його мама, тобто моя майбутня свекруха, вмовляла Сашка скоріше на мені оженитися, щоб я, нарешті, перестала розбазарювати сімейний бюджет! Мовляв, ми ж все одно вже живемо разом, як сім’я. А якщо ми одружимося, то я відразу розслаблюся, перестану витрачати гроші на манікюр, вії і масаж, і ці всі кошти залишиться вдома
- Ми ще на початку тижня домовилися з мамою про зустріч. Вона на пенсії, скучно одній, та й онуки бабусю люблять, тому й рвуться до неї в гості по-частіше. Олегу у тещі не дуже “весело”, але що поробиш, такий вік, що треба провідувати. Та цього разу він вирішив схитрити. Я з самого ранку бачила “дивину” в квартирі, та вчинки, які він робив далі – просто вивели мене з себе!
- Я живу один, працюю програмістом. Вже напрацював на квартиру, автівку, ось тільки з дівчатами все не складається. Але чого це я, історія ж не про мене. Справа в тому, що є у мене подруга (дружимо з Оксаною ще зі школи). І ось стала вона час від часу мені жалітися, на нововведення на роботі. Я взяв, не подумавши, їй ляпнув “вирішення”, а воно – спрацювало!