Моя старша сестра Юля нещодавно заборонила мені бачитись з найкращою подругою. Я ж не винна, що саме до Алли пішов її чоловік. Мені сестру справді шкода. Вона залишилась одна з двома дітьми на руках. Молодшій донечці всього рік і три місяці. Знайомі кажуть, що я і справді повинна вибачитися перед сестрою, але за що?
Моя рідна сестра Юля зараз переживає непростий час, від неї пішов чоловік до іншої жінки. Яка, за збігом обставин, моя знайома. Юля важко переживає цю ситуацію, у них двоє спільних дітей: чотири роки і рік і три місяці.
І річ в тому, що сестра до мене дуже прив’язалася. В мене важка робота, яка вимагає уваги, але незважаючи ні на що, я ще маю слухати, яка Юля бідненька, як її життя розвалилося, і як їй жити дальше.
Мені це вже справді не подобається, якщо я пробую перевести розмову в інше русло, моя сестра все одно відразу повертається до цієї теми.
Тиждень тому старша племінниця вперше на кілька годин була з батьком, з ними також була його дівчина, чого Юля не очікувала.
Вона сказала колишньому зопалу, що не хоче, щоб діти з нею спілкувалися, потім пішла скаржитися мені, і коли я сказала Юлі, що вона нічого не зможе з цим вдіяти, і що вона повинна спробувати взяти себе в руки і почати жити без цього чоловіка. Що це не вихід сидіти склавши руки, і нити.
Так Юля на мене почала наїжджати, що я її взагалі не розумію, що я цього не пережила, тому не знаю, що її прошу.
А потім, як маленькій дитині, Юля забороняла мені з цією Аллою зустрічатися.
Я їй сказала, що це моя особиста справа, з ким і де я зустрічаюсь.
Що ж, той тиждень минув, а ми досі не розмовляли і не писали одне одному. Я не знаю, чи варто мені вибачатися перед сестрою, це звучить дивно, але я боюся, якщо я це зроблю, все повернеться на старе, і я не зможу більше цього терпіти.
Скажіть мені, я щось погане роблю, зустрічаючись час від часу на каві з Аллою?
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
Недавні записи
- Каті було шістнадцять, як ми дізналися, що вона чекає дитину. Звісно, було важко сприйняти цей факт, але нічого вже не зміниш. Батько дитини Денис, така ж дитина, як і наша Катя. Він відразу ж дав зрозуміти, що батьківство не його тема. Я зв’язалася з його батьками, і на приємний подив вони пішли на контакт. Але все це було до пори до часу. Лише на останньому місяці ми дізналися їх справжнє лице
- Вчора моїй подрузі сімдесят років виповнилося. Я знала, що Марія трошки безпорадна, щодо готування, тому заздалегідь її попередила, що моїм подарунком для неї, буде гарно накритий стіл. Завдяки допомозі дочки, стіл ми накрили шикарний. Гостей було немало-небагато – 11 осіб. Гаряче Марія сама приготувала, і дуже смачне. Та здивувало мене інше. Її брати, ніби ніколи нічого в тому житті не їли. Додому я йшла сама не своя
- Я повернулася в квартиру за светром, бо похолодало і застала сина з друзями, як вони моє ліжко намагалися в маленьку кімнату перенести. – “Мамо, ви ж маєте нас зрозуміти. В нас скоро малюк буде”. Невістка ж в той час мовчки сиділа в куточку і мої документи перебирала. З вересками вони з моєї квартири вилетіли. І сваха дзвонила, і сват. Казали, що я не мама, бо їх дочку, ще й при надії, з хати виперла. Як хочуть, то нехай собі це щастя забирають
- Я в свою хату в селі аж три родини переселенців пустила позаминулої весни, а сама в Німеччину до сестри подалася. А це повернулася тиждень тому і просто випала в осад від того, що побачила! Я така вражена, вам не передати! Тепер просто не знаю, як ту хату між ними поділити
- У нас з чоловіком четверо дітей, тому після вторгнення і втрати роботи, Микола прийняв рішення їхати на заробітки в Польщу, оскільки дітей потрібно годувати. Іншого виходу ми не бачили. Я відчувала, що наше спільне життя котиться в яму, та його виїзд остаточно розставив все по місцях. Тепер думаю, чи варто зберігати наш з Миколою шлюб? Старші вже не такі й малі, а з тими двома, я якось собі раду й сама дам