Моя старша сестра Юля нещодавно заборонила мені бачитись з найкращою подругою. Я ж не винна, що саме до Алли пішов її чоловік. Мені сестру справді шкода. Вона залишилась одна з двома дітьми на руках. Молодшій донечці всього рік і три місяці. Знайомі кажуть, що я і справді повинна вибачитися перед сестрою, але за що?
Моя рідна сестра Юля зараз переживає непростий час, від неї пішов чоловік до іншої жінки. Яка, за збігом обставин, моя знайома. Юля важко переживає цю ситуацію, у них двоє спільних дітей: чотири роки і рік і три місяці.
І річ в тому, що сестра до мене дуже прив’язалася. В мене важка робота, яка вимагає уваги, але незважаючи ні на що, я ще маю слухати, яка Юля бідненька, як її життя розвалилося, і як їй жити дальше.
Мені це вже справді не подобається, якщо я пробую перевести розмову в інше русло, моя сестра все одно відразу повертається до цієї теми.
Тиждень тому старша племінниця вперше на кілька годин була з батьком, з ними також була його дівчина, чого Юля не очікувала.
Вона сказала колишньому зопалу, що не хоче, щоб діти з нею спілкувалися, потім пішла скаржитися мені, і коли я сказала Юлі, що вона нічого не зможе з цим вдіяти, і що вона повинна спробувати взяти себе в руки і почати жити без цього чоловіка. Що це не вихід сидіти склавши руки, і нити.
Так Юля на мене почала наїжджати, що я її взагалі не розумію, що я цього не пережила, тому не знаю, що її прошу.
А потім, як маленькій дитині, Юля забороняла мені з цією Аллою зустрічатися.
Я їй сказала, що це моя особиста справа, з ким і де я зустрічаюсь.
Що ж, той тиждень минув, а ми досі не розмовляли і не писали одне одному. Я не знаю, чи варто мені вибачатися перед сестрою, це звучить дивно, але я боюся, якщо я це зроблю, все повернеться на старе, і я не зможу більше цього терпіти.
Скажіть мені, я щось погане роблю, зустрічаючись час від часу на каві з Аллою?
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
Недавні записи
- З Італії я повернулася о 6 годині ранку. Чемодани тихенько залишила в коридорі, лише витягла новенький багряний халат. В мене було змішане передчуття. З одного боку щастя, що ось-ось я побачу кохану людину, а з іншого – його реакція, адже Андрій постійно наголошував, що повертатись ще рано. – За що ми жити будемо? Все дорожчає! – Але за дверима мене чекав сюрприз. Його слова: – Все не так, як ти зрозуміла, – ніби довгим тунелем доходили до моєї голови
- Ми взяли деякі іграшки і направились на майданчик. Через деякий час туди прийшли хлопці, ну на вигляд так 9-10 років. І ось вони вирішили, що вже готові до “дорослих” балачок. Я раз пропустила крізь віха, другий, а на третій попросила “прикусити язика”. Як не як, а це дитячий майданчик, а не клуб. Дома я це все розказала дочці, а вона сказала, що робити зауваження чужим дітям я не мала права
- Я нічого не розуміла, поки раптом на одній сімейній зустрічі зі свахою не почула, що я, напевно, не хотіла відпускати свого сина “під вінець” з її донькою, тому що кожна мати хлопчика не хоче відпускати сина. І тут всі пазли зійшлися. Я стала згадувати відношення сестер і самої невістки до батьків і до мене в тому числі. Одного дня я таки не стрималася, і все “вилила” сину. Мені втрачати нічого
- В рідної сестри Івана день народження. Вона замовила невеличке свято в ресторані на другий день “Зелених свят” – Трійці. Я ж нічого такого нового, щоб одягнути, не мала, тому й купила собі красиву літню сукню. Ввечері приміряла, похвалилася чоловіку, а він мене висварив, що я на непотріб гроші його тринькаю. – А ця сукня, що ти на новий рік купляла, що, не підходить? – Чоловік не полінувався і витягнув її з шафи
- В неділю до нас завітала після церкви свекруха, і за бокалом “червоненького” вона мені зізналася, що ця квартира насправді її, а ми, особливо я, тут просто гості. Я ледь не стерпла, і якщо чесно, навіть не відразу повірила в її слова. Але тепер мене турбує інше, як вона збирається компенсувати те, що я свої гроші вкладала в ремонт