fbpx

Моя сваха Валентина два роки прожила в Польщі. І оце повернулася якраз під мій ювілей, 60 років я відсвяткувала минулої суботи. Я зібрала на святкування лише найближчих, бо ні грошей, ні настрою відзначати з розмахом не було. Але посидіти теплим колом рідних хотілося. Тому в суботу на 15 годину я запросила рідню на обід. Сваха Валентина принесла коробку, перев’язану гарною стрічкою, тому я вирішила відкрити, коли гості вже розійшлися. Так і зробила, цікаво ж було, що там за презент з Польщі. Відкрила я і випала в осад. Невже вона думає, що у нас все так погано, ну чесне слово? Чи польських дешевих шоколадок у нас в магазинах нема? Ну й з кашами, горохом  і макаронами у нас не дефіцит

Моя сваха Валентина два роки прожила в Польщі. І оце повернулася якраз під мій ювілей, 60 років я відсвяткувала минулої суботи.

Я зібрала на святкування лише найближчих, бо ні грошей, ні настрою відзначати з розмахом не було. Але посидіти теплим колом рідних хотілося. Тому в суботу на 15 годину я запросила рідню на обід.

Ми з чоловіком живемо в Чернівцях. У нас двоє дітей, син з дружиною в Києві живуть, а донечка з зятем в нашому місті. У всіх дітей є своє житло, ми з чоловіком мешкаємо у двокімнатній квартирі в тихому районі на околиці міста.

Ще обоє працюємо, хоч діти вже й виросли. Але є онуки, яким хочеться нормальні подарунки на свята дарувати, побалувати іноді смачненьким, та і самим для себе хочеться нормально пожити, відпочивати їздити інколи.

З дочкою і зятем у нас стосунки хороші. Вони до нас часто в гості заходять, онучку приводять. Словом, ми звичайна, нічим не особлива родина. Стараємося жити по совісті, з

Отже, на мій день народження прийшли до нас на обід найближчі, всього чоловік 12. Звичайно, дочка з зятем також прийшли з онучкою, а ще сваха Валентина, яка якраз повернулася з Польщі, де прожила й пропрацювала два роки. Ну, не знаю, на скільки вона там працювала, бо жила у подруги, але отримувала виплати і наче десь підробляла.

Ну а це Валентина повернулася і вирішила жити вже дома.

Отже, зібралися, посиділи по родинному, я наготувала не багато, а смачного і домашнього, спекла улюблений родинний торт “Наполеон”. Всі гості прийшли з подарунками, як годиться. Хтось букет і конверт приніс, хтось плед чи рушника – тобто всілякі потрібні речі.

Сваха Валентина принесла коробку, перев’язану гарною стрічкою, тому я вирішила відкрити, коли гості вже розійшлися. Так і зробила, цікаво ж було, що там за презент з Польщі.

Відкрила я і випала в осад. Невже вона думає, що у нас все так погано, ну чесне слово? Чи польських дешевих шоколадок у нас в магазинах нема? так я наш український шоколад більше люблю, якщо що. Ну й з кашами, горохом  і макаронами у нас не дефіцит, чесно.

Просто коробка була заповнена гуманітарною допомогою, яку там отримувала Валентина: по пачці пшонки і ячки, гороху й макарон, кілька шоколадок. А. і ще були капці. Яких у мене пар зо десять.

Я віднесла все це багатство одній самотній бабусі на першому поверсі у нашому під’їзді. А до свахи Валентини тепер не знаю навіть, як і ставитися.

Автор – Олена М.

Фото – авторське.

Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.

You cannot copy content of this page