Моя свекруха вже потребує додаткового догляду. Їй важко стояти біля плити, тому ми по черзі з донькою носимо їй їжу. Я навіть й подумати не могла, що вона після того, що ми для неї зробили, перепише свою двокімнатну квартиру геть далекій родичці, яку я навіть не знаю. Причину такого вчинку вона назвала, але ж це маячня!
Свекруха вирішила переписати квартиру на свою давню родичку, забувши про рідну онучку. Вона вважає, що “дармоїди і нахлібники” не заслужили від неї подачки. Чому вона вирішила, що моя дочка нахлібниця, я гадки не маю.
Дочці моїй 27 років. Вона заміжня, має синочка. Живуть діти у квартирі зятя. Він бізнесмен, тому вона не потребує ходити на роботу. Костя дуже уважний, він справді любить нашу донечку.
Вони домовилися, що побут і дитина на доньці. Адже годувати всіх, прибирати, виховувати малюка – це також непросте завдання. Зять займається фінансовим забезпеченням, він вирішує всі проблеми та гарантує спокійну обстановку для своєї дружини.
При необхідності Марта користується послугами няні чи клінінгу. Зять не робить із неї рабиню – все доброю волею. Крім цього, вона має підробіток, вона у нас візажист. Незважаючи на те, що це не основна її спеціальність, гроші вона отримує добрі. Вона робить весільні, святкові макіяжі, готує до фотосесії людей.
Загалом діти живуть добре. І грошей не потребують, і люблять один одного. Я рада, що у моєї дочки все складається. А ось свекруха думає інакше. Вона звикла важко працювати та економити, тому позиція онуки її дратує. Вона до 70 років на фабриці працювала, вигнати її директор не міг, хоча потреби у заробітку не було.
Вона вважає нашу доньку лінивою, бо вона залізла чоловікові на шию і нічого не робить. Ми намагалися пояснити літній родичці, що Марта – візажист. Але вона не розуміє, що фарбувати обличчя – це професія.
– Ти даремно на чоловіка сподіваєшся. Він сьогодні є, а завтра його нема, – каже вона онучці.
Дочка провокувати конфлікт не стала просто промовчала.
І ось свекруха вирішила переписати квартиру на зовсім чужу людину. Мовляв, вона баба робітнича, серйозна, їй житло потрібніше. А та нехай і далі з чоловіка не злазить, і пензликами обличчя маже.
– Виростили дармоїдку. Я таке не поважаю, – голосить вона.
Чоловік образився на свою маму. Так, справа навіть не в квартирі, а щодо єдиної онучки. Вона перегинає ціпок. У спадок нерухомість має перейти синові, тобто, моєму чоловіку, навіщо свекруха прокручує всякі махінації? Найцікавіше, що доглядаємо бабусю ми, я і онука-нахлібниця, інші не горять бажанням.
Фото ілюстративне
