Моєму старшому синові від першого шлюбу Михайлику 5 років. Три роки тому я познайомилася з хорошим чоловіком, і ми стали жити разом. Він став татом для сина у всіх сенсах. Все було добре, але все змінилося відтоді, як він офіційно усиновив сина.
Потім ми розписалися і тепер у нас ще є спільний шестимісячний син. Нестерпно стало після того, як ми з молодшим сином приїхали додому натретій день після його народження. Минуло всього 10 днів, і наша сім’я почала стрімко руйнуватися.
Поки я народжувала меншого, Остапчика, зі старшим сином сиділа моя мама. У день виписки ми з нею посварилися, причина не суттєва, але поцапалися добряче. Потім начебто з нею налагодилося все. А ось з чоловіком з кожним днем відносини псувалися. Я не знала, що робити, як бути. Я хотіла зберегти нашу сім’ю!
Зміни відбулися і зі старшим сином, він став уникати, мовчати, боятися чоловіка. А такого раніше ніколи не було, він навпаки до нього тягнувся. До цих днів, що я була відсутня, чоловік для старшого сина був найулюбленішим татом. Михайлик, здавалося, любив його більше ніж мене.
Все було на межі, і ми з чоловіком вирішили сходити до однієї бабусі. Я вже у неї була, все справдилося так, як вона сказала. Вона тоді поставила на мене захист.
І ось ми у неї: я не могла повірити, та й досі не можу повірити її словам! На чоловіка і старшого сина наврочено. Бабуся лікує. Але це все зробила, як вона сказала, моя мама!
Як – мама? Навіщо? Чому? Я подзвонила і сказала все мамі. Вона навіть не відпиралася. З її слів я почула, що вона не хотіла цього чоловіка, та й молодшого сина теж. Все заперечувала. сказала, що хотіла зробити краще для мене. Ви уявляєте? Я не знаю, як бути, як жити? У мене просто немає вже сил.
Чоловік пропонує переїхати від неї подалі в інше місто. Але ж у мене тут робота, друзі, сестра, та й… мама, яка вже є…
Автор: Марина
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
