Мої 70-річна мама і 58-річний батько розвели пристрасті 15-річних, і це наймиліше і найкумедніше, що тільки може відбуватися між двома людьми.
Кілька тижнів тому сторінку тата у соцмережі знайшла якась Ірина, у якої колись моя мама і забрала мого тата. І ось ця Ірина пише йому щодня повідомлення. Спочатку писала, як життя склалося, про чоловіка, про дочку, про сина, про онуків. Але останнім часом інтонація повідомлень змінилися на «сонечко моє, душа моя, я вже скучила, а ти як?». А тато їй відповідає як простачок такий: «Ну, я ось з роботи прийшов».
Власне все б нічого, але мама з-за татової спини прочитала повідомлення Ірини з текстом «Здрастуй, сонечко моє!» і купу смайликів-поцілунків. І тато під редактурою мами відповів на це: «Так, у нас з сонечком багато спільного: якщо на нас довго дивитися – хочеться плакати».
Ну мама пореготала, батькові все рівно, а Ірина нічого не зрозуміла і пише йому свої листи далі. Тато їй прямо написав: «У мене за спиною дружина». Та замовкла.
Вранці батько пішов на роботу. Мама подзвонила якійсь подружці, щоб та навчила її користуватися соцмережами. Та їй щось там по телефону пояснила. Мама зайшла в повідомлення, а там знову Ірина: “Твоя дружина стоїть поруч? Який кошмар! Ти мене хоч попереджай. Буду чекати тебе на сайті, душа моя. Вже скучила”і знову купа смайликів-цілуночків.
Тут вже мама не витерпіла і зателефонувала мені з запитанням, як поставити кому. Я здивувалася, бо мама взагалі ніколи нікому нічого не пише, а тільки дзвонить по скайпу, ну або гуглит щось, ну на ютубі дивиться щось ще, навіщо їй кома знадобилася?
Мама розповіла мені всю драму. Загалом, мама відправила Ірині повідомлення. Воно таке: «Це я, дружина. стара ти квочка, не боїшся ти, що я загляну в гості до твого чоловіка». Тире і знак питання мама не знайшла, але, думаю, Ірина і так все зрозуміла.
Сьогодні дзвоню батькам по скайпу, питаю, чим все закінчилося. Мама радіє – змусила батька видалити Ірину з друзів. Я регочу. Тут, напевно, ще треба пояснити, що мій тато – дуже спокійна і інтелігентна людина, а моя мама – ну це моя мама, це як я, тільки розумніша, хитріша і владніша. Словом, прийшов до скайпу тато і жаліється: «Аню, це кошмар! Твоя мати безсовісна! Я ж там взагалі нічого, а вона їй про стару квочку, ну зовсім з глуздом посварилася!». А мама регоче. Тато: «Вона ж мене навіть змусила її видалити». Мама: «Так змусила, ти ще пожалійся!». Тато: «Так, я скаржуся! Аню, я скаржуся! ». Мама: «А чо ти скаржишся? Ти подивися на нього!». Тато: «Тому що там я – сонечко і душа, а у тебе – Коля, твою ж нехай!».
І регочуть удвох і обіймаються. Дорослі люди називається.
Автор – Анна Кант
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
