Я хотіла б знати думку інших жінок щодо моєї ситуації. Я думаю, що кожна мама пережила або переживає щось подібне.
У мене є дві доньки, десять і чотири роки. Я працюю продавцем в аптеці. Всього нас 8 працівників плюс менеджери. Бізнес досить великий, ми чергуємо у дві зміни. Я єдина мати з малими дітьми, крім мене троє одиноких дівчат, а решта жінки з дорослими дітками.
І це мене турбує. Мої діти часто хворіють. Взимку вони швидко підхоплюють віруси, застуду, грип та біль у горлі, все це передається, як на біговій доріжці. Навесні алергічні проблеми спалахують знову; обидві доньки чутливі до пилку. Тому я часто йду через це на лікарняне. Іноді я залишаю свою старшу дочку наодинці, коли у неї не висока температура або коли вона не дуже хвора. Тим не менше, я завжди як на голках, щоб телефоную часто, щоб перевірити, чи все з нею добр.
Я не розумію, чи це тільки в мене така ситуація, але як тільки я виходжу на роботу, то раз в місяць щось трапляється. Особливо молодша донька часто хворіє, яку я просто не можу залишити вдома одну. Поруч з нами немає ні бабусь ні дідусів, щоб приглянули хворих діток. Мої батьки все ще працюють, а рідна сестра перебуває у декретній відпустці, але вона не може доглядати хвору дитину, вона боїться щоб не підхватила хворобу її шестимісячна дитинка. Навіть чоловік не може залишатися вдома.
Я почала працювати рік тому, коли моя молодша дочка пішла до дитячого садка у віці трьох років. З того часу все й почалось. Якийсь час все було добре, а потім хвороби йдуть одна за одною.
Мої колеги сердяться на мене за те, що мені доводиться так працювати. Зайшло так далеко, що майже ніхто більше не розмовляє зі мною. Тільки одна незаміжня дівчинка мене підтримує. Я дізналася від неї, як інші на мене відказують. Кажуть, що я вигадую хвороби своїх дітей, бо мені лінь ходити на роботу. Вони взагалі не розуміють, чому я сиджу вдома навіть зі старшою десятилітньою Христиною. Вони нібито дозволяли своїм дітям хворіти дома наодинці, без будь-якого дорослого нагляду…
Я не вірю. Жодна мама не піде на таке, щоб залишити маленьку дитину з температурою. Мені досить важко, бо я не роблю це навмисно. Щоразу, коли у однієї з дівчат температура, у мене стискається серце при думці про те, що мені доведеться знову відпрошуватися, або мінятися змінами. Я не можу залишити цю роботу, у нас кредити.
На жаль, я не можу робити свою роботу вдома. Якби я працювала десь в офісі, можливо, це можна було б зрозуміти, але в магазині це неможливо.
Цікаво, як ви справлялися з хворобами своїх дітей. З якого часу ви залишили їх самих вдома? Чи справді десятирічна дитина готова піклуватися про себе в такому стані?
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
