fbpx

Моїй бабусі, татовій мамі, вже більше вісімдесяти років. І вона не розуміє, що вже час говорити про спадщину, щось вирішувати. Я не хочу, аби на хату претендував і мій брат, адже допомагаю бабусі тільки я: їжджу до неї через день прибрати, попрати, приготувати поїсти і просто поговорити зі старенькою. Я мрію там потім облаштувати дачу. Це вони ще не знають, що бабуся віддала мені всі свої золоті прикраси

Моїй бабусі, татовій мамі, вже більше вісімдесяти років. У мене є ще молодший брат, але бабусі допомагаю тільки я, їжджу до неї через день прибрати, попрати, приготувати поїсти і просто поговорити зі старенькою.

Бабуся постійно скаржиться на самотність. Живе сама вже багато років, у неї хата в селі не далеко від нашого райцентру, за 5 кілометрів. Я мрію там потім облаштувати дачу.

Колись, коли не стало дідуся, вона хотіла переїхати жити до нас, а свою хату продати або здавати (село близько від міста, тому б квартиранти знайшлися), але моя мама була проти, не хотіла жити разом зі свекрухою, а тато не дуже і наполягав. Напевно, побоювався конфлікту між ними.

Так ось, бабусі вже за 80, а заповіт на хату вона не хоче залишати, каже, самі поділите потім, ви ж свої.

За зааконом перший спадкоємець – тато, потім він зможе передати її нам з братом, але ж вони не допомагають бабусі, а тільки я. Скільки разів просила брата поїхати, допомогти донести сумки, та й бабуся скучає за ним. Але у нього ніколи немає часу, завжди знаходяться термінові справи.

Намагалася поговорити з батьками про це, але вони сказали: «Ти що, тільки через хату до бабусі їздиш? Ми самі вирішимо, що робити з бабусиною хатою, і кому з вас вона потрібніша».

Це вони ще не знають, що бабуся віддала мені всі свої золоті прикраси, і я не знаю, як вони відреагують, коли дізнаються. Може, у них і на це свої плани.

Це був, я думаю, натяк на те, що я скоро виходжу заміж і у мого майбутнього чоловіка є власне житло, і тому батьки вирішили, що братові, коли він одружиться, ця хата потрібніша. Мені прикро, що так чинять мої ж мама з татом: яка різниця, що є у мене, я вважаю, що ділити потрібно порівну. Та й квартира буде у мого чоловіка, а не в мене.

У житті все буває, і якщо я раптом розлучуся, то куди я тоді прийду жити, до батьків? І до бабусі я їжджу, бо люблю її, в дитинстві я майже всі канікули і вихідні проводила у неї. І я мрію облаштувати потім чачу на бабусиному обійсті, вважаю, що це цілком хороше бажання. Я багато разів збиралася поговорити з бабусею, але хвилююся, що вона теж подумає, як і батьки, що я приїжджаю до неї через види на хату…

Автор: Анастасія

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page