Колись моя мама повністю віддала мене на виховання бабусі, бо треба було здобувати освіту, влаштовувати особисте життя, шукати роботу. А мене народила у 19-ть, про все те не подумавши…
Хлопець, мій батько, маму покинув, виїхав кудись далеко, лише аліменти справно перераховував необхідний період.
Бабуся розуміла, що мама надто юна, що їй треба стати на ноги, влаштуватися в житті. Тому вони з дідусем залишили мене в себе в селі, а маму відпустили навчатися в місто.
Мамі сподобалося, вона навіть не кожних вихідних приїздила… Відходила я в селі в дитсадочок, пішла в школу.
А мама вийшла у місті заміж, народила ще двійко дітей. Зрідка вона брала мене до себе в гості, іноді вони всі приїздили до нас в село.
Загалом, життя моє склалося добре. В мене чудова родина, двоє дітей, онучка маленька. Живемо ми з чоловіком в будинку, в якому я виросла і який дістався мені спадок від бабусі й дідуся, яких ми з чоловіком доглянули.
А мама моя лишилася на старість сама, живе недалеко в райцентрі в приватному будинку. Чоловіка не стало. Діти менші роз’їхалися.
Зараз їй 73 здоров’я підводить, і хоч має ще двох дітей, але претензії до мене: не допомагаю, не працюю на її городі, рідко заїжджаю, грошей мало даю… Коли я в неї – поговорити нам ні про що. Вона мені. По суті, як це не гірко, – чужа людина.
Їй ніколи не було діла до моїх дітей, вона жодного дня мені з ними не допомогла. Ми справилися самі, бабуся й дідуся ще тоді трішки мені допомагали.
А тепер моя мама вимагає моєї уваги до себе. А чого я повинна їй приділяти свій час? Що вона мені дала? Відвідую її іноді лише з якоїсь… поваги. Навіть не поваги, сама не знаю, як це назвати. Ця людина дала мені життя, і на тому її участь в моїй долі закінчилася.
І я, якщо чесно, не маю ніякого бажання і зайвого часу брати участь в її сьогоднішнім житті. Стосунки мої з мамою вже не наладяться, це зрозуміло, близькими ми не станемо.
В мене є для кого жити й кого любити, але це – не мама.
Автор – Олена К.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
