Мою донечку, третьокласницю, однокласники перестали запрошувати на дні народження. Навіть її найкраща подружка з дитсадка. Відвернулася від неї, а для Віри це потрясіння. Не можу збагнути, в чому причина таких змін. Є кільк варіантів. Розповім детально.
Моїй старшій доньці 9 років. Вона з дитячого садочка дуже міцно дружила з однією дівчинкою, вони однокласниці зараз. З іншими дівчатами моя Вірочка теж дружить, але не так тісно. З хлопчиками все складніше, сторониться їх вона з садочка, думаю, може це тому, що у нас тата не було, от вона і соромиться їх досі.
Але зараз у нас все добре: і тато є, і братик і сестра.
Якось однокласник, сусід по парті, приніс Вірі невеличкі подарунки, так вона так розхвилювалася! Моя дочка взагалі дуже тиха і спокійна, не жадібна, пригостить друзів тим, що має, ні над ким не насміхається ніколи. Вчителі її на початку шкільного навчання завжди ставили в приклад з поведінки.
Так ось у чому, власне, моє занепокоєння.
Якщо раніше, ще 2 роки тому, та й рік тому, її запрошували на дні народження однокласників, то зараз не кличуть. Їй від цього прикро до сліз.
В батьківській групі обговорюється запрошення інших, скидають фото зі святкувань. Я їй не показую, але вона все одно в курсі, що її не кликали.
Запрошують, звісно, не весь клас, але її не звуть зовсім. Подруга одного разу покликала Віру до себе на день народження, але всього лише раз.
Ми запрошували друзів-однокласників на Вірин день народженння в дитячий центр тільки у 1-му класі, а тепер немає можливості так на широку ногу справляти іменини щороку. Вона носить частування в клас, на гімнастику.
Ось буде Вірочці 10 років восени, ми підзберемо гроші і відсвяткуємо! Може, таким чином вирішимо цю ситуацію…
Я переживаю, щоб в неї не розвинулися на цьому тлі комплекси. Пояснюю їй, що можливо і в її однокласників немає можливості запрошувати всіх, що у них кількість місць обмежена; а, може, ви не так близько спілкуєтеся. Словом, намагаюся її заспокоїти.
Недавно обережно запитала, чи не сварилася вона з ким, яке вона місце в класі займає.
Дочка розповіла, що ніби не посміховисько, але не лідер, а хлопчик її один назвав мишею. Інший хлопчик смикав портфель, і зламав там деталь. Потім вибачився. Моя Віра не влаштовувала істерик. Просто промовчала. Я тепер почала думати, чи можуть ще бути якісь причини, чому дитину не кличуть на дні народження? Ми ж їй давали грошей на подарунок, кульки купували, самаколики.
Зі свят вона задоволена приходила. Що сталося – не знаю.
Шкодую, що не змогла в цьому році організувати їй свято, але я з пологового будинку тільки приїхала, не до цього було: відзначили по-сімейному тихо, подарунок зате хороший подарували.
Підкажіть, може у вас є якісь думки? І так, звичайно, я мама, тому бачу в своїй дитині найкраще. Конфлікт був з однією дівчинкою в минулому році, але начебто вичерпаний. Практично не спілкуються відтоді. Думаю може вона якось причетна, розпускає чутки. Вона здатна. А дівчинка була вхожа в нашу сім’ю, це та сама подружка в дитсадку. Я вже просто не знаю, що й думати. Я не з тих матусь, які всіх навколо звинувачують, і не з тих, які вважають власну дитину у всьому правою, але все ж шукаю причину.
Чекаю ваших коментарів, сподіваюся, знайду підказку і допоможу донечці!
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, interfax
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
