fbpx

Може, як каже сусідка Раїса, це і не привід був дітей виселяти. Взяли вони квартиру в новобудові. Платили за неї розстрочку, і ось отримали ключі. Почали робити там ремонт, грошей не вистачає. От я і забрала їх тимчасово до себе, щоб вони за орендоване житло не платили. Того дня я раніше з роботи прийшла, почула з ванни голоси

Ну, не знаю. Може, як каже сусідка Раїса, це і не привід був дітей виселяти, але вже як є.

Розповім, як було.

Син Тарас і невістка Ілона одружилися два роки тому. Діток у них ще немає. Я живу у райцентрі недалеко від столиці у своєму будинку, з чоловіком давно розлучені. Старша донька у Німеччині осіла, туди свого часу вчитися поїхала. Тарас з Ілоною орендували в Києві квартиру, бо там працюють.

Взяли вони квартиру в новобудові. Платили за неї розстрочку, і ось отримали ключі. Почали робити там ремонт, грошей не вистачає.

От я і забрала їх тимчасово до себе, щоб вони за орендоване житло не платили.

Сполучення у нас зі столицею хороше, вони у місті продовжують працювати.

Вдома мені майже нічого не допомагають, та мені не дуже й треба, справляюся в основному. Ілона працює переважно з дому, віддалено з комп’ютера.

Я працюю в селищній раді. Минулого тижня прийшла з роботи раніше, відпустили з обіду, зайшла додому і спочатку здалося, що вдома нікого немає, а двері не замкнені.

Але потім пройшла далі в хату, бачу – сидить Ілона у ванній кімнаті. Серіал на телефоні дивиться. Ноги – в моїй кухонній мисці, де я опару на хліб ставлю і тісто на вареники чи пиріжки замішую! А вона в ній педикюр робить!

Тазик поруч тріснутий стоїть, який якраз для таких цілей можна використовувати, а я в нього зазвичай білизну випрану з машинки викладала.

Я аж почервоніла, буряком вся залилася від праведного гніву.

А Ілона мені така:

– Олено Вікторівно, тазик ось тріснув, так я нічого іншого не знайшла, ця миска найбільша на кухні була. Нічого ж?

Яке там нічого! Ноги – в мисці, де я тісто замішую на той хліб, яким їх же і годую – це, на її думку, нічого?

А на моє бачення – це дуже «чого»! Хоч би подзвонила спиталася, телефон же не тільки, щоб серіали дивитися!

Та й тазик – ну не сам же він тріснув! Це що з ним можна було робити отими ручками, що невідомо, з якого місця виросли? Кинула чи впустила не слабо, щоб так розгепати, не інакше!

Ну і тепер живуть Тарас і Ілона знову на знімній квартирі, не пройшли ми з невісткою випробування тими тазиком, мискою і педикюром.

Може, як каже моя сусідка Раїса, це і не привід був дітей виселяти, але вже як є. Ремонт в їхній квартирі довше робитиметься, зрозуміло, але емоційне здоров’я, тазики, миски і педикюри ціліші у всіх будуть. Це важливіше, я так вважаю.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com.

You cannot copy content of this page