Можливо, жінки мені щось підкажуть, бо вже сил нема! Я вже навіть розлучатися з Яриною майже готовий! І через що? Зараз все поясню!
До чого мене життя не готувало, то це до того, що після одруження з коханою жінку у мене не залишиться свого одягу. Від слова зовсім! Я вже навіть до мами по допомогу готовий звернутися, та ще є якась надія, що сам вирішу цю проблему.
Справа в тому, що весілля дружина соромилася ще хоч чогось, іноді тільки водолазки мої позичала. І ось другий рік шлюбу – Ярина ходить по дому в моїх шортах, каже, зручні.
Речі наші стирає разом, пхає грудкою в одну шафу, одягає, що перше випало. Мої джинси та сорочку? Значить, мої джинси та сорочку.
Потім ці речі знову перуться, складаються у шафу, знову випадають першими. І так безкінечно по колу!
Коли востаннє Ярину в сукнях чи спідницях її власних бачив, то вже не пам’ятаю. Висловлюю невдоволення – психує у відповідь, купує мені новий одяг, кладе на окрему полицю.
А після прання все одно складає в “спільні” шафи однією грудкою. “Свої” у мене тепер тільки шкарпетки та зимова куртка, щоб ви розуміли. І для мене дійсно напряжна проблема! І як із цим боротися? Підкажіть, буду щиро вдячний.
Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено.
Фото ілюстративне, авторське.