Всі наші рідні, знайомі і друзі вважалиашу родину ідеальною. Так воно й було до якогось моменту, а потім усе полетіло шкереберть.
Ми із дружиною Оленкою у шлюбі 14 років. Все йшло чудово. Ми взяли кредит на будинок, зробили добротний ремонт. Згодом у нас народилися доньки. Ми були щасливі, всі навколо захоплювалися тим, як ми добре ладнаємо. які між нами кохання й розуміння.
Я працював головним кухарем у невеликому ресторані. Отримував цілком непогані гроші, хоч і трохи менше за дружину. Але нам на все вистачало, тож я не поспішав міняти роботу. Дружина постійно була в роз’їздах. Якісь відрядження, конференції. Принаймні я вірив у це.
А потім сталося все як у дешевому серіалі. Вона забула вдома телефон. Поки її не було, він просто розривався від дзвінків. Я глянув, хто там такий наполегливий, і одразу все зрозумів. Особливо не вчитувався, але це й не треба було.
Я одразу зрозумів, що у дружини хтось з’явився. Зрада Олени вибила землю з-під ніг.
Коли вона повернулася по телефон, я хотів було влаштувати сцену, але просто промовчав, стримав себе. У голові роїлися мільйони думок. Що тепер робити? Як бути з дівчатами? Що робити із кредитом? Я зрозумів, що сам не потягну і кредиту, і дівчаток. А оскільки зрадила вона, дівчаток їй не бачити. Тоді я вирішив зробити інакше.
Рішучості мені було не позичати. Я вирішив, що поки не буду нічого нікому говорити і робитиму вигляд, що нічого не трапилося. Через місяць я звільнився з роботи і погодився на пропозицію більш вигідну.
Нова робота подобалася мені набагато менше, натомість грошей платили більше. Різницю став відкладати, щоби накопичити грошей на майбутнє. Та й хотів, щоб дівчатка стали трішки старшими, перш ніж їхня родина розвалиться.
Так тривало чотири роки, дружина ні про що не здогадувалася. Нещодавно ми виплатили останній платіж за будинок. Увечері домовилися відсвяткувати це з моїми батьками. Вони Оленку любили. Завжди говорили, що в мене золота дружина, нема чого причепитися. Та вже нема до чого.
Я вирішив, що настав час перестати стримуватися і приховувати. Під час вечері я розповів, що знаю про іншоо чоловіка дружини, про те, що її роман триває четвертий рік. У виразах не соромився. Батьки здивувалися і не поспішали втручатися у розмову.
А Олена почала говорити й переконувати, що це все не правда й наклеп. Коли я сказав, що сам про все дізнався, вона почала мене звинувачувати. Як, мовляв, зі мною можна жити, я навіть не зоробляю, щоб забезпечити родину.
Після цього вона розвернулася та пішла з ресторану. Ми з батьками ще довго розмовляли, я їм усе пояснив. Вони були засмучені тим, що відбувається. Зараз я розумію, що не треба було з’ясовувати стосунки при них, але тоді мені так хотілося зробити їй болючіше.
Наступного дня Олена почала вибачатися, благала її пробачити. Запевняла мене, що покине того чоловіка і заживемо як раніше. Я хочу зберегти родину. Ось тільки не маю більше до дружини довіри. Не думаю, що колись зможу її пробачити. І як бути?..
прередрук без посилання на ibilingua.com.
Фото ілюстративне, спеціально для ibilingua.com.
