Ми оце сьогодні повернулися на свою Сумщину з весілля, були на торжестві у друзів в Мукачево. У мене в голові не вкладається. як так можна, таку гулянку затіяли на 200 чоловік, з дрескодом, три дні гуляння, але ми не витримали, просто слів нема!
Я сама з Львівської області, але колись поїхала за чоловіком на Сумщину, там і осіли, живемо, маємо двох діток підлітків.
Чоловік мій у службі порятунку працює, я вчителька і волонтер: допомагаю переселенцям, плетемо в школі сітки, збираємо на базі школи смаколики і відправляємо на фронт.
Я вважаю, що зараз не можна інакше жити, а свята й гулянки взагалі недоречні, ми навіть дні народження в родині не відзначаємо. І діти й чоловік мене в цьому розуміють і підтримують.
Таке ось, є в чоловіка ще студентський друг, з Артемом вони дружать багато років, ну й ми родинами вже давно товаришуємо і спілкуємося. Кілька разів відпочивали разом, бували одне в одного в гостях.
І ось Артем запросив нас на весілля старшої дочки. Я не хотіла від початку, але чоловік наполіг, щоб ми все ж поїхали. Довелося погодитися.
Вчора ми вже повернулися, і моєму обуренню немає меж. Ну хіба так можна? Я думала, там буде скромний розпис і вечір в кафе для найближчих. Але я дуже помилялася. Те, що відбувається зараз у нашій країні, для декого абсолютно немає значення!
Родина Артема, треба сказати, дуже заможна. У них солідний бізнес, Артем купляє для фронту автомобілі, але це їх в моїх очах не виправдовує. Це ж треба було!
Вони влаштували дуже дороге торжество в найдорожчому заміському ресторані, на 200 гостей. З лімузином і виступом відомої в Україні артистки. Всі були дуже багато вбрані за дрескодом – жінки в рожеве, чоловіки в коричневе. Ось так люди собі дозволяють жити!
Столи просто ломилися, танці завершилися сьогодні лиш о 4-й ранку. А о 10 годині ми вже поїхали, бо я на цьому наполягла. Можна було залишитися ще сьогодні, бо в чоловіка завтра вихідний і у мене лиш один онлайн урок в школі, але я там більше не змогла перебувати.
Не розумію такого, як можна дозволяти собі такі розкоші, життя й свята на широку ногу, коли таке в країні, коли тисячі захисників потребують в чомусь і линуть на небеса?
Я дуже розчарована в родині Артема і більше з ними спілкуватися просто не збираюся і не буду. А чоловік нехай як хоче.
Передрук без посилання заборонено.
Фото ілюстративне, авторське.
