Справа в тому, що ми живемо в квартирі свекрухи. І вона нам часто тим дорікає, каже що без неї ми ніхто і ніяк.
І я маю давню мрію зʼїхати з цієї квартири у свою власну, де буду господинею тільки я, де ніхто мені не буде вказувати, де що ставити з меблів, коли мити вікна й чистити килими. Я взагалі у своїй квартирі килимів не хочу!
Тому в Польщі, де я провела рік з дитиною у подруги, я не сиділа на самих виплатах, а поки малий в садочку – я прибирала в готелі і робила манікюр українським дівчатам і полькам також.
Гроші я всі не витрачала, а відкладала. І мій чоловік про це знав, бо це була наша спільна мета мрія – придбати своє житло. Він теж наче мав економити і робити якісь збереження.
Ми повернулися з дитиною з Польщі три місяці тому. Я там, як вже сказала, працювала і, звичайно, щось заробила й відклала, а точніше – 6 тисяч доларів. Мій чоловік Артем зізнався, що в нього накопичень набагато менше, оскільки купив матері на ювілей машину, вживану, але все-таки суттєво потратився. Що ж, його мати як не як.
І от Артем поїхав вчора з самого ранку до мами допомагати. Адже вона сама не може холодильник розморозити. Повернувся він підозріло швидко, ще й не один. Малий наш ще зі вчора у моєї мами і я планувала виспатися й переробити купу справ. Та не вдалося – на порозі виникли Артем разом з Лідією Василівною.
Довелося вставати, швидко приводити себе в порядок, варити каву.
І от сидимо, кавуємо, і тут мама чоловіка така видає:
– Оленко, у мене до тебе діло. Твоя сім’я потребує допомоги. Ти маєш нам допомогти!
І розказує, що Ірина, моя зовиця, чекає двійню, малі у жовтні народяться, чоловік Іри не працює ніде – не може знайти роботу з гідною оплатою зі своїми трьома вищими освітами. Живуть вони в його квартирі, але їм також дуже треба машина – як з дітками в наш час без “колес”?
І оскільки я користуюся добротою свекрухи і живу в її квартирі, ні про що не думаючи, то я маю ці 6 тисяч зелених, які заробила в Польщі, подарувати Ірині і майбутнім племінникам.
Я ледве кавою не попирхнулася. І навіщо тільки Артем розпатякав про мої збереження матусі???
Я відповіла свекрусі, що такого не буде, що гроші. які потрібні моїй родині і її сину зокрема, що не для того я працювала досить тяжко в чужій країні, щоб Ірина з чоловіком-ледарем і майбутніми малюками каталася за мій рахунок на тій чи інші машині.
Свекруха пішла надута, Артем відучора зі мною не розмовляє, бо я не права, а його мама має рацію! А мені хочеться піти від них усіх на оредоване житло і продовжувати збирати на перший внесок на власну квартиру. Але тоді моя дитина ростиме без батька, от що погано, та й я маю ще якісь почуття до Артема.
Випереджаючи ваші питання скажу, що сама я вже сирота – мої батьки одне за одним полинули на небо коли мені ледь виповнилося 20 років, відтоді я сама про себе турбуюся і ні на кого не розраховую. Думала, що у мене хоч міцна власна родина, у я кій панують взаємопідтримка і розуміння, а воно он як.
Що порадите? Як мені краще вчинити в цій ситуції? Я дійсно розгублена і не знаю, як буде правильно. Всім дякую за увагу.
Автор – Олена М., м.Бровари
Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено.
Фото ілюстративне, авторське.