Ми з чоловіком живемо всі селі, а син наш з невісткою і дітьми – за пів тисячі кілометрів, в Києві. Ми дуже мало разів у них бували, бо ми не міські люди, цей увесь гамір не для нас.
У сина й невістки двокімнатна квартира і підростають двоє дітей, хлопчики-близнюки Тарас і Богдан.
Щоліта син з невісткою і хлопчиками бували у нас, але цього року вирішили не брати відпусток і працювати, бо вони збирають на нову машину.
Хлопці підросли, тиждень тому їм виповнилося по 5 років. Ми з чоловіком зʼїздили привітати онуків, але досі не оговталися від такої поїздки!
Господарство ми не тримаємо, але купили на гостинці у сусідів яєць і меду, з дому овочів, зелені, закруток кілька баночок, серед яких, до слова, улюблене невісткою абрикосове варення.
Звичайно, взяли дітям гроші на подарунок – по 500 гривень кожному, для нас це не мало.
Сіли з усім цим добром ми в свою стареньку машину і поїхали до дітей на три дні. Пообідали в дітей, пройшлися трохи містом, а потім син і невістка й повідомили нам, що для ночівлі вони орендували нам кімнату в затишному маленькому готелі недалеко від них.
Я ледь не сіла, де стояла, від такої новини. Батьків – в готель??? Хоч вони й пояснили, що хлопці з ними в спальні спати не хочуть. всмім буде не зручно й тісно за нашої присутності в квартирі – мені все рівно цього ніколи не зрозуміти.
Ну та добре, переживемо якось. Наступного дня була неділя і ми пішли привітати онуків – якраз на цей день припали іменини наших хлопчиків. звичайно, ми думали, що невістка накриє пишний стіл, ну а як інакше?
Виявляється, можна й інакше. До онуків прийшли діти – іхні друзі з будинку й дитячого садка, їх привели й залишили на кілька годин батьки.
Син і невістка замовили клоуна-аніматора, який розважав іграми й конкурсами дітей, а стіл був накритий лише солодким – тістечка, торт, морозиво, соки, цукерки, чай. І ніхто з дорослих – ні ми, ні Роман з Наталкою – за нього не сідали навіть!
Ну й нас пригостили морозивом з кавою, навіть торта не скуштували. Хоче не велика втрата, адже він був магазинним.
Отже, ми поїхали від сина й невістки додому дуже не задоволені! 500 кілометрів проїхали на день народження онуків-близнюків, на їхні 5 років щоб морозиво поїсти і поночувати в готелі??! Ні качки запеченої, ні торта домашнього. Ось таке зараз у молоді ставлення до батьків.
Я вважаю, це зовсім не нормально, а ви як гадаєте? Висловити все, що я думаю, Ромі й Наталі, чи все ж таки промовчати, аби не провокувати конфлікту?
Автор – Олена М.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, авторське.
