fbpx
життєві історії
Ми прожили з чоловіком у шлюбі 22 роки. Мене більше нічого не тримає, діти виросли, можна подумати про розлучення. Це моя мрія! Але у нас є будинок, який ми будували разом, трохи грошима допомогли ще мої батьки, в ньому зроблений ремонт, не так давно купили нові меблі, і мені шкода кидати своє житло і їхати в невідомість. Ділити будинок чоловік категорично не згоден, сказав, що він його спалить, але половину мені ніколи не віддасть

Ми прожили з чоловіком у шлюбі 22 роки. Мене більше нічого не тримає, діти виросли, можна подумати про розлучення. Це моя мрія! Але у нас є будинок, який ми будували разом, трохи грошима допомогли ще мої батьки, в ньому зроблений ремонт, не так давно купили нові меблі, і мені шкода кидати своє житло і їхати в невідомість. Ділити будинок чоловік категорично не згоден, сказав, що він його спалить, але половину мені ніколи не віддасть…

Ми прожили з чоловіком у шлюбі 22 роки. За цей час було різне: і зради, і сварки, і образи. Я терпіла заради дітей, заспокоювала себе тим, що ось діти виростуть, і я зможу розлучитися і жити окремо. Хоча за цей час не раз хотілося кинути все і поїхати кудись по далі. Але, за великим рахунком, мені і їхати нікуди. Батьків давно немає, сестра живе в іншому місті, бачимося рідко, вона про моє сімейне життя майже нічого не знає.

Одного разу я намагалася їй поскаржитися, поділитися своїми проблемами, але вона тільки сказала, що потрібно терпіти, зараз багато так живуть. Я думаю, що вона просто боялася, щоб я не приїхала до неї після розлучення, тому так і сказала, і більше мене ніколи не питала, як я живу.

Є у мене ще краща подруга, але у не своїх проблем вистачає, чоловік у неї любить випити і через це в родині теж постійні сварки, ще й дочка її розлучилася зі своїм чоловіком і тепер з двома дітьми приїхала жити до неї.

І ось склалася така ситуація, що я наче й можу здійснити свою мрію, розлучитися з нелюбим чоловіком і жити нарешті нормально, але ніяк не можу зважитися, а порадитися ні з ким.

Старший наш син поїхав вчитися до столиці, живе там в гуртожитку, приїжджати назад не планує, а в цьому році і молодший їде до нього, і я залишаюся зовсім сама з чоловіком. Мене більше нічого не тримає, діти виросли, можна подумати про розлучення. Але у нас є будинок, який ми будували разом, трохи грошима допомогли ще мої батьки, в ньому зроблений ремонт, не так давно купили нові меблі, і мені шкода кидати своє житло і їхати в невідомість.

Ділити будинок чоловік категорично не згоден, сказав, що він його спалить, але половину мені ніколи не віддасть, хоча будинок в рівних частинах належить нам усім. Навіть якщо діти не приїдуть сюди жити, то його можна продати і поділити гроші, щоб кожен з нас міг купити собі окреме житло.

Не знаю. що робити. Кинути все йому і піти жити на знімну квартиру я теж не можу, бо ми все наживали разом, але і далі так жити я вже не можу! Можна розлучитися і поділити будинок навпіл, але він все одно не дасть мені жити спокійно, я його добре знаю, буде все робити на зло. Просто глухий кут якийсь…

Автор: Анастасія

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

facebook