fbpx

Ми рахували кожну гривню, бо і дитина маленька на руках. Саме тому, коли свекри зателефонували Валері, він летів до них на крилах ночі, бо думав, що вони нарешті виконають свою обіцянку. Просто свого часу батьки допомогли старшій дочці, бо вона самотужки виховувала дитину. Але приїхав додому Валера сам не свій. Що ми пережили, одному Богу відомо. З того часу минуло п’ять років. Образа не пройшла, бо таке відпустити важко

Ми рахували кожну гривню, бо і дитина маленька на руках. Саме тому, коли свекри зателефонували Валері, він летів до них на крилах ночі, бо думав, що вони нарешті виконають свою обіцянку. Просто свого часу батьки допомогли старшій дочці, бо вона самотужки виховувала дитину. Але приїхав додому Валера сам не свій. Що ми пережили, одному Богу відомо. З того часу минуло п’ять років. Образа не пройшла, бо таке відпустити важко.

У мене було все – люблячий чоловік, житло і донька, про яку ми так мріяли. Але одне рішення батьків чоловіка перевернуло наше життя з ніг на голову. Все закінчилось тим, що мій чоловік прихилився до “біленької”, і я не знаю, як бути далі.

Ми з чоловіком виховуємо шестирічну доньку. Ми живемо в старенькому будинку, який потребує ремонту. Але у нас на це немає грошей, тому поступово економимо і ремонтуємо те, що чекати не може. Наш шлюб був безпроблемним. Все змінилося п’ять років тому, коли чоловік не погодився з рішенням батьків.

Річ у тім, що у мого Валерія є рідна сестра, яка на кілька років старша. Вона самотужки виховує дитину.

Бабуся подарувала Олі свій будинок в селі, а батьки за свій кошт зробили там ремонт. Це було в той час, коли ми з чоловіком ще не були знайомі. Батьки пообіцяли Валері, що коли тому знадобляться гроші, вони і йому допоможуть, ну а поки вони просто збирали гроші “на купку”.

П’ять років тому, коли нашій донечці був рочок, в нас почався дуже важкий період в житті. Ми рахували кожну копійку і доводилося добре думати, на що ми її витратимо: хліб чи молоко.

Саме в той час батьки запросили Валеру “в гості”, мовляв, треба з ним обговорити сімейні справи.

Чоловік подумав, що нарешті батьки стримають свою обіцянку і віддадуть йому обіцяні гроші, які їм вдалося заощадити за всі ці роки. Того дня чоловік пішов до батьків в піднесеному настрої.

Через кілька годин він повернувся додому дуже сумний і більш того, я почула від нього “запашок біленької”.

Він зачинився у вітальні і не виходив з неї десь годинки дві. Наступного дня я дізналася, що батьки повідомили чоловікові, що не матимуть можливості йому допомогти фінансово, оскільки вважають його більш здібним.

– Валеро, ти маєш роботу, дружину, і вам двом легше відкладати на життя, ніж твоїй сестрі, яка сама виховує дитину.

Крім того, батьки повідомили Валері, що будинок, в якому вони живуть, колись успадкує старший онук.

Я намагалася заспокоїти чоловіка.

– Валеро, все добре. Можливо батьки й праві. Ми з тобою здорові, заробимо грошей і відремонтуємо будинок, або ж навіть краще, купимо квартиру!

Та, на жаль, мої слова не підбадьорювали чоловіка. Він так переживав, що дійшло до найгіршого. Валерій з веселого і доброго чоловіка перетворився на щось геть інше. Він ходив по кімнаті чорніше хмари.

Він почав уникати людей і кожного дня розкорковував “червоненьке”, або ж і “біленьку”.

Дійшло до того, що він почав виносити з хати останні гроші… Додому Валера приходив ніякий і відразу ж лягав спати.

Я благала його схаменутися або обговорити те, що у нього на думці. Я лила сльози, бо не могла на це все дивитися. Я намагалася витягнути Валеру з цього стану, але в мене нічого не виходило.

Як я писала, минуло вже п’ять років. Ми живемо кожен в іншій кімнаті. Ми поводимося, як сусіди. Я не пішла від чоловіка, тому що хвилювалася, що він без мене пропаде.

Але я рада, що залишилася. Коли він “нормальний”, він добрий до нас з Лілею. Він грається з дочкою, інколи ми п’ємо разом каву. Майже щодня він просить у мене вибачення за свою поведінку. А ввечері знову все повторяється.

Як я маю поводитись в такій ситуації? Як допомогти чоловіку впоратися з цією несправедливою ситуацією зі спадщиною? Чому його батьки зробили таку різницю між дітьми?

Автор – КАРАМЕЛЬКА

Текс підготовлено на основі реальної історії спеціально для ibilingua. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено. Передрук категорично заборонено! У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

You cannot copy content of this page