fbpx
життєві історії
– Ми тебе з дочкою в сім’ю готові були прийняти, а ти мого сина проміняла! Тому ти так проти була, щоб дівчинка мого сина татом називала? Спробуй, пошукай тепер того, хто буде до твоєї дочки добре ставитися.

Батьки, як відомо, колишніми не бувають. Я звичайно не беру зараз до уваги тих горе-татусів, які після розірвання шлюбу моментально підхоплюють амнезію.

Адже це так зручно забути про те, що дитину потрібно щодня годувати, одягати, час від часу лікувати. Але і ті батьки, які намагаються піклуватися про своїх нащадків після розлучення, можуть принести чимало неприємностей жінці, з якою залишаються діти.

– Так все було, як у всіх, – каже Алла, – жили, дитину народили. Андрій був приїжджим, я корінна. Від бабусі залишилася квартира, там і вили гніздо. 5 років жили, а потім все розладналося.

Розлучалися Андрій і Алла нервово, але без скандалів і поділу нажитих разом каструль і телевізора. Дитина, 4-х річна тоді Аліса, залишилася жити з мамою: у тата була тільки наймана квартира.

– Та він і не поривався її забрати, – згадує Алла, – у мене ж мама під боком, працюю в школі, після обіду вже вдома. А допомагати, допомагав. І аліменти справно платив, і подарунки дарував, і солодощі-фрукти носив, я не заперечувала проти його парафій. Батько, як-ніяк.

Андрій міг забрати дочку погуляти, приходив, коли Аліса хворіла, на днях народженнях дівчинки був присутній обов’язково. У нього була навіть якась уже своє особисте життя, але зустрічався з дівчинкою батько як і раніше регулярно. Через 3 роки після розставання і у Алли з’явився молодий чоловік Федір.

– Федя мій ровесник, – каже Алла, – жодного разу не був одружений, дітей у нього немає. Ми півроку зустрічалися, а потім вирішили пожити разом. Аліска він прийняв добре, навіть його мамі дівчинка сподобалася.

Але подобатися – це одне, ладити з дитиною зовсім не одне і те ж, що бути батьком. Мама Федора дуже засмутилася, що навіть після півроку спільного життя Аліса вперто не бажала називати її бабусею, а її сина татом.

– Ну неправильно це, – говорила Марина Анатоліївна, – Федір твій чоловік, принаймні я на це сподіваюся, йому Аліску ростити і виховувати, а вона його дядьком Федором кличе.

Алла ж вважала, що раз про Алісу піклується рідний батько, то і нема чого в голову дитини вносити сум’яття: хіба мало з Федром вони так і не виживуть, скількох ще чоловіків дівчинці татами звати? Мама Алли теж так вважала.

– Ну це дурість несусвітня, – говорила вона дочці, – прям як на горизонті хтось замаячив, так все, треба «татом» називати. Це не за наказом робиться!

Тим часом, наближався 8-й день народження дочки, відзначати його Алла вирішила будинку, а покликати тільки найближчих. Федір купив дівчинці подарунок, несподівано з подарунком прийшла і його мама, Марина Анатоліївна. Тільки сіли за стіл, пролунав дверний дзвінок.

– Я колишнього чоловіка не запрошувала, – розповідає Алла, – але він же не міг не прийти до дочки в цей день. Та й Аліска б засмутилася. Дочка сама його біля дверей зустріла і за стіл привела. Ще й познайомити постаралася з Мариною Анатоліївною і Федіром.

Незручну ситуацію погіршила Марина Анатоліївна, яка чемно поцікавилася у Алли, а чи не збирається вона зійтися з колишнім.

– Пограти з моїм сином, і потім до чоловіка, – уїдливо запитала вона, – тому ти так проти була, щоб дівчинка мого сина татом називала?

Алла скипіла, Марина Анатоліївна пішла. Та ще й сина за собою повела: мовляв, нічого нам тут робити, тут вже все в зборі. І тато, і чоловік. Федір повернувся тільки на наступний день.

– Давай так, – сказав молодий чоловік Аллі, – нехай Андрій зустрічається з Алісою, але тільки не тут. Я його не хочу тут бачити. Це якась безглузда ситуація виходить. Ні, я не розумію хороших відносин між колишніми. Якщо у тебе до нього, звичайно, не залишилося почуттів. Мама права, ти з мене робиш дурня. Може мені з ним треба було ще й випити на брудершафт? Або робиш так, як я сказав або я йду.

– Іди, – просто сказала Алла.

Потім були і дзвінки Марини Анатоліївни, яка звинувачувала Аллу в тому, що та не оцінила її сина і добрих намірів її самої:

– Ми тебе з дочкою в сім’ю готові були прийняти, а ти мого сина проміняла! Спробуй, пошукай тепер того, хто буде до твоєї дочки добре ставитися.

Алла про розставання не шкодує. Каже, що Федір і його мама занадто напористі.

– Такі і ділять в разі чого праски і пиляють телевізори, – впевнена Алла, – а роди я від Федора дитини, він у разі розлучення його б геть забув? Раз вимагав цього від Андрія?

Я не знаю, як повів би себе Федір в цьому випадку, але він і його мама, на мій погляд, не мали рації. А ви як вважаєте? Чи можна в такій ситуації грамотно вибудувати відносини всіх зацікавлених осіб?

Фото – ілюстративне.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page

facebook