Батьки, як відомо, колишніми не бувають. Я звичайно не беру зараз до уваги тих горе-татусів, які після розірвання шлюбу моментально підхоплюють амнезію.
Адже це так зручно забути про те, що дитину потрібно щодня годувати, одягати, час від часу лікувати. Але і ті батьки, які намагаються піклуватися про своїх нащадків після розлучення, можуть принести чимало неприємностей жінці, з якою залишаються діти.
– Так все було, як у всіх, – каже Алла, – жили, дитину народили. Андрій був приїжджим, я корінна. Від бабусі залишилася квартира, там і вили гніздо. 5 років жили, а потім все розладналося.
Розлучалися Андрій і Алла нервово, але без скандалів і поділу нажитих разом каструль і телевізора. Дитина, 4-х річна тоді Аліса, залишилася жити з мамою: у тата була тільки наймана квартира.
– Та він і не поривався її забрати, – згадує Алла, – у мене ж мама під боком, працюю в школі, після обіду вже вдома. А допомагати, допомагав. І аліменти справно платив, і подарунки дарував, і солодощі-фрукти носив, я не заперечувала проти його парафій. Батько, як-ніяк.
Андрій міг забрати дочку погуляти, приходив, коли Аліса хворіла, на днях народженнях дівчинки був присутній обов’язково. У нього була навіть якась уже своє особисте життя, але зустрічався з дівчинкою батько як і раніше регулярно. Через 3 роки після розставання і у Алли з’явився молодий чоловік Федір.
– Федя мій ровесник, – каже Алла, – жодного разу не був одружений, дітей у нього немає. Ми півроку зустрічалися, а потім вирішили пожити разом. Аліска він прийняв добре, навіть його мамі дівчинка сподобалася.
Але подобатися – це одне, ладити з дитиною зовсім не одне і те ж, що бути батьком. Мама Федора дуже засмутилася, що навіть після півроку спільного життя Аліса вперто не бажала називати її бабусею, а її сина татом.
– Ну неправильно це, – говорила Марина Анатоліївна, – Федір твій чоловік, принаймні я на це сподіваюся, йому Аліску ростити і виховувати, а вона його дядьком Федором кличе.
Алла ж вважала, що раз про Алісу піклується рідний батько, то і нема чого в голову дитини вносити сум’яття: хіба мало з Федром вони так і не виживуть, скількох ще чоловіків дівчинці татами звати? Мама Алли теж так вважала.
– Ну це дурість несусвітня, – говорила вона дочці, – прям як на горизонті хтось замаячив, так все, треба «татом» називати. Це не за наказом робиться!
Тим часом, наближався 8-й день народження дочки, відзначати його Алла вирішила будинку, а покликати тільки найближчих. Федір купив дівчинці подарунок, несподівано з подарунком прийшла і його мама, Марина Анатоліївна. Тільки сіли за стіл, пролунав дверний дзвінок.
– Я колишнього чоловіка не запрошувала, – розповідає Алла, – але він же не міг не прийти до дочки в цей день. Та й Аліска б засмутилася. Дочка сама його біля дверей зустріла і за стіл привела. Ще й познайомити постаралася з Мариною Анатоліївною і Федіром.
Незручну ситуацію погіршила Марина Анатоліївна, яка чемно поцікавилася у Алли, а чи не збирається вона зійтися з колишнім.
– Пограти з моїм сином, і потім до чоловіка, – уїдливо запитала вона, – тому ти так проти була, щоб дівчинка мого сина татом називала?
Алла скипіла, Марина Анатоліївна пішла. Та ще й сина за собою повела: мовляв, нічого нам тут робити, тут вже все в зборі. І тато, і чоловік. Федір повернувся тільки на наступний день.
– Давай так, – сказав молодий чоловік Аллі, – нехай Андрій зустрічається з Алісою, але тільки не тут. Я його не хочу тут бачити. Це якась безглузда ситуація виходить. Ні, я не розумію хороших відносин між колишніми. Якщо у тебе до нього, звичайно, не залишилося почуттів. Мама права, ти з мене робиш дурня. Може мені з ним треба було ще й випити на брудершафт? Або робиш так, як я сказав або я йду.
– Іди, – просто сказала Алла.
Потім були і дзвінки Марини Анатоліївни, яка звинувачувала Аллу в тому, що та не оцінила її сина і добрих намірів її самої:
– Ми тебе з дочкою в сім’ю готові були прийняти, а ти мого сина проміняла! Спробуй, пошукай тепер того, хто буде до твоєї дочки добре ставитися.
Алла про розставання не шкодує. Каже, що Федір і його мама занадто напористі.
– Такі і ділять в разі чого праски і пиляють телевізори, – впевнена Алла, – а роди я від Федора дитини, він у разі розлучення його б геть забув? Раз вимагав цього від Андрія?
Я не знаю, як повів би себе Федір в цьому випадку, але він і його мама, на мій погляд, не мали рації. А ви як вважаєте? Чи можна в такій ситуації грамотно вибудувати відносини всіх зацікавлених осіб?
Фото – ілюстративне.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!