Ми тепер мешкаємо в одному райцентрі зі свекрухою, на Волині. Орендуємо тут квартирку, щоб жити окремо. Але мама чоловіка часто ходить в гості. Вона рада, що ми близько і в безпеці. Днями свекруха прийшла у гості без попередження, а після її візиту я виявила дивну знахідку.
Треба сказати, я і раніше помічала за своєю свекрухою дивну поведінку. Але зараз це переходить усі рамки.
Я вийшла заміж за Іллю 5 років тому. Жили відпочатку окремо, бо свекруха мешкала на Волині, а ми обоє працювали і жили в Харкові.
У свекрухи дуже своєрідний характер. Вона начебто б нічого ні від кого не вимагає, але постійно до всього залучена, все має знати. Оце коли ми переїхали на Волинь, у якийсь момент у мене з’явилося відчуття, що я без її присутності не можу ні дамську кімнату сходити, ні з чоловіком провести час. Адже це ненормально!
Зараз з’явилася і нова проблема. Мама Андрія дуже хоче внуків. Щоразу, коли ми приходимо до неї в гості, вона не прогавить можливості нагадати мені, що годинник цокає. Так-так, я думала, що подібне вже не трапляється в реальному житті. Але виявилось, що ні!
Повірте, мені доводиться стримувати себе, щоб не сказати свекрусі пару лагідних. Нормальну мову вона просто не розуміє. Адже насправді я й сама давно хочу дітей. Та не виходить ніяк! Таке буває, що цей період треба пережити. А головне, зараз і час такий тривожний, що можна почекати з дітками. Та мама чоловіка так не вважає.
Якось, кілька місяців тому, мама чоловіка посеред дня прийшла у гості без попередження. Поки я була у ванній, вона зайшла до нас у спальню, а потім поспішила додому. Тоді я не знала, що вона замислила.
Наступного дня я затіяла генеральне прибирання і знайшла за тумбочкою мішечок з якоюсь дещо неароматною травою. Усередині був папірець: «Настоянка з полину. Дозування: 0,5 склянки двічі на день».
Я розповіла про це чоловіку. Він взагалі не зрозумів, що відбувається. Пізніше такі знахідки почали з’являтись у нашому будинку постійно. І скрізь те саме: настоянка з споришу, шавлії, насіння подорожника.
Коли я полізла до Інтернету, картинка почала вимальовуватися.
Виявилося, що в народній медицині ці трави використовують для того, щоб вийшла дитинка. Мовляв, допомагає навіть у безнадійних випадках. Я, звісно, спочатку не повірила. Але, порадившись із своїм лікарем, вирішила, що це зайвим не буде.
Мені дуже не хотілося обговорювати з мамою чоловіка її дивну поведінку. Влаштовувати суперечку через це було просто марно. Я точно знала, що вона не перестане підсовувати мені ці трави та інше. Тож просто змирилася.
З того моменту минуо кілька місяців. Час від часу свекруха приходила до нас у гості, а ми до неї. Але вона вже давненько не питала про онуків, начебто заспокоїлася і змирилася з тим, що бабусею вона може і не стати найближчим часом.
А через тиждень після нашої останньої зустрічі я щось запідозрила і зробила тест. Коли я побачила заповітні дві смужки, то не повірила своїм очам! Чоловік від щастя розплакався, а свекруха просто шепнула мені на вухо: «Іноді дива стаються, чи не так?»
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.
