Ми тільки приїхали до мами. Діти гралися з улюбленим папужкою Жорою, а я допомагала на кухні, як пролунав дзвінок. – Ти де? Ми ж вже замерзли під під’їздом тупцювати? – Я тільки переможно усміхнулася у відповідь. Вже наступного дня Олеся з дітьми перемикнулася до свекрухи. Та спершу нічого не зрозуміла, а згодом взялась за голову.
Я була просто вражена зухвалістю Данила, коли він мені про це заявив. Данило – це брат мого чоловіка.
Вже цілий місяць до нас постійно приходить дружина Данила Олеся. І приходить вона не одна, а вона завжди бере із собою всіх своїх трьох дітей.
Я б зрозуміла, якби вони приходили лише у вихідні дні. Але Олеся почала приходити з дітьми вже щодня!
Вона каже, що просто пішла на прогулянку та вирішила зайти до нас у гості. Кожен день?
Я працюю і коли приходжу з роботи, то відразу ж починаю готувати вечерю. А десь за пів години, приходить Олеся зі своїми дітьми.
А наших дітей із дитячого садка забирає мій чоловік. Я змушена готувати вечерю на вісьмох людей. А це дуже довго та дуже дорого. Не буду ж я гостей годувати супом. Доводиться мені ще готувати гарнір і щось із м’яса.
Поки я готую, Олеся відпочиває. А її діти граються.
Але я помітила, що останнім часом Олеся та її діти взагалі почали поводитися дуже нахабно: вчорашній суп вони їсти не хочуть і просять обов’язково щось солодке.
Я їх годувала цілий місяць. Але наш із чоловіком терпець увірвався.
І ось одного разу мій чоловік не витримав і спитав свого брата:
– А чому це твоя дружина постійно ходить до нас, щоб поїсти? Вона, що взагалі вдома їжу не готує?
– А тобі що, їжі шкода? А навіщо вона готуватиме вдома, якщо є твоя дружина, яка всіх нагодує і смачно, і безкоштовно?! – засміявся брат.
Після цього я вирішила провчити нахабну Олесю.
Я забрала сама дітей із дитячого садка та поїхала до своєї мами.
А за годину мені зателефонувала Олеся.
– А де ти знаходишся? Ми вже тут вас годину чекаємо!
– А ми вирішили з’їздити в гості до моєї мами! А що трапилось? – сказала я.
Наступного вечора мені зателефонувала моя свекруха. Вона висунула мені претензії, звинуватила мене в жадібності. Але дуже швидко свекруха змінила свою точку. Вона передумала, коли Олеся з дітьми почала приходити до неї щодня вечеряти.
– Ти навіть не уявляєш, як важко та дорого готувати на таку родину! – поскаржилася мені свекруха.
– Та я про це чудово знаю! – з посмішкою відповіла я свекрусі…
Фото ілюстративне
